Fakkeenya 16
1 Karoorri garaa kan namaa ti; deebiin arrabaa garuu Waaqayyo biraa dhufa.
Заміри серця належать люди́ні, та від Господа — відповідь язика.
2 Nama tokko karaan isaa hundi qulqulluu itti fakkaata; yaada namaa garuu Waaqayyotu madaala.
Всі дороги люди́ни чисті в очах її, та зважує душі Господь.
3 Waan hojjettu hunda Waaqayyotti kennadhu; karoorri kees siif milkaaʼa.
Поклади свої чи́ни на Господа, і будуть поста́влені міцно думки́ твої.
4 Waaqayyo waan hunda kaayyoo ofii isaatiif hojjeta; hamoota iyyuu guyyaa badiisaatiif qopheessa.
Все Господь учинив ради ці́лей Своїх, — і безбожного на днину зла.
5 Namni of tuulu kam iyyuu fuula Waaqayyoo duratti balfamaa dha; dhugumaan inni utuu hin adabamin hin hafu.
Оги́да для Господа всякий бундю́чний, — ручу́ся: не буде такий без вини!
6 Namni jaalalaa fi amanamummaadhaan araara cubbuu argata; Waaqayyoon sodaachuudhaanis hammina irraa cita.
Провина вику́плюється через милість та правду, і страх Господній відво́дить від злого.
7 Yoo karaan namaa Waaqayyoon gammachiise, inni akka diinonni isaas nagaan isa wajjin jiraatan ni godha.
Як дороги люди́ни Господь уподо́бає, то й її ворогів Він зами́рює з нею.
8 Galii guddaa jalʼinaan argatan mannaa waan xinnoo qajeelummaan argatan wayya.
Ліпше мале справедливе, аніж великі прибу́тки з безпра́в'я.
9 Namni garaa isaa keessatti karaa isaa karoorfata; Waaqayyo garuu tarkaanfii isaa illee ni murteessa.
Розум люди́ни обдумує путь її, але кроки її наставля́є Госпо́дь.
10 Hidhiin mootii hooda dubbata; afaan isaa illee murtii hin jalʼisu.
Виріша́льне слово в царя на губа́х, тому в су́ді уста́ його не спроневі́ряться.
11 Madaallii fi safartuun qajeelaan kan Waaqayyoo ti; ulfinni korojoo keessa jiru hundinuu hojii isaa ti.
Вага й ша́льки правдиві — від Господа, все каміння ваго́ве в торби́нці — то ді́ло Його.
12 Sababii teessoon qajeelummaadhaan jabaatee dhaabatuuf mootonni waan hamaa hojjechuu ni balfu.
Чинити безбожне — оги́да царям, бо трон змі́цнюється справедливістю.
13 Mootonni afaan dhugaa dubbatutti ni gammadu; isaan nama dhugaa dubbatu ni jaallatu.
Уподо́ба царя́м — губи пра́ведности, і він любить того, хто правдиве говорить.
14 Dheekkamsi mootii ergamaa duʼaa ti; namni ogeessi garuu ni qabbaneessa.
Гнів царя — вісник смерти, та мудра люди́на злагі́днить його́.
15 Jireenyi ifa fuula mootii keessa jira; surraan isaa akkuma duumessa bokkaa arfaasaa ti.
У світлі царсько́го обличчя — життя, а його уподо́ба — мов хмара доще́ва весною.
16 Ogummaa argachuun warqee caala; hubannaa argachuunis meetii caala!
Набува́ння премудрости — як же це ліпше від золота, набува́ння ж розуму — добірні́ше від срі́бла!
17 Daandiin nama tolaa hammina irraa fagoo dha; namni karaa isaa eegus jireenya isaa eeggata.
Путь справедливих — ухиля́тись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоро́нює.
18 Of tuuluun badiisaan dura, of bokoksuunis kufaatiin dura deema.
Перед загибіллю гордість буває, а перед упа́дком — бундю́чність.
19 Warra of tuulu wajjin boojuu qooddachuu mannaa, hafuuraan gad of qabanii warra cunqurfame wajjin jiraachuu wayya.
Ліпше бути покі́рливим із ла́гідними, ніж здо́бич ділити з бундю́чними.
20 Namni gorsa fudhatu kam iyyuu ni milkaaʼa; kan Waaqayyoon amanatus eebbifamaa dha.
Хто вважає на слово, той зна́йде добро, хто ж надію складає на Господа — буде блаженний.
21 Namni garaadhaan ogeessa taʼe qalbeeffataa jedhama; dubbiin miʼaawu immoo gorsa dabala.
Мудросердого кличуть „розумний“, а со́лодощ уст прибавляє науки.
22 Hubannaan nama isa qabuuf madda jireenyaa ti; gowwummaan garuu gowwootatti adabbii fida.
Розум — джерело життя власнико́ві його, а карта́ння безумних — глупо́та.
23 Garaan nama ogeessaa arraba isaa qajeelcha; afaan isaas gorsa dabala.
Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навча́ння.
24 Dubbiin nama gammachiisu dhaaba dammaa ti; inni lubbuutti ni miʼaawa; lafees ni fayyisa.
Приємні слова́ — щільнико́вий то мед, солодкий душі й лік на кості.
25 Karaan qajeelaa namatti fakkaatu tokko jira; dhuma irratti garuu duʼatti nama geessa.
Буває, дорога люди́ні здається просто́ю, та кінець її — стежка до смерти.
26 Fedhiin hojjetaan tokko nyaataaf qabu hojiif isa kakaasa; beelaʼuun isaas ittuma cima.
Люди́на трудя́ща працює для себе, бо до того примушує рот її.
27 Namni faayidaa hin qabne hammina malata; haasaan isaas akkuma ibidda waa gubuu ti.
Нікчемна люди́на копає лихе, а на у́стах її — як палю́чий огонь.
28 Namni jalʼaan lola kakaasa; hamattuun immoo michoota walitti dhiʼaatan gargar baafti.
Лукава людина сварки́ розсіває, а обмо́вник розді́лює дру́зів.
29 Namni jeequmsaan deemu ollaa isaa gowwoomsee karaa jalʼaatti isa geessa.
Насильник підмо́влює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.
30 Namni ija qisu jalʼina karoorfata; kan hidhii ciniinnatu immoo hammina fida.
Хто прижму́рює очі свої, той круті́йства виду́мує, хто губами знаки подає, той виконує зло.
31 Arriin gonfoo ulfinaa ti; innis karaa qajeelaadhaan argama.
Сиви́зна — то пишна корона, знахо́дять її на дорозі праведности.
32 Goota waraanaa irra nama obsa qabu, nama magaalaa tokko boojiʼee fudhatu irra kan of qabu wayya.
Ліпший від силача́, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойо́вника міста.
33 Ixaan gudeeda irratti buufama; murtoon isaa garuu guutumaan guutuutti Waaqayyo biraa dhufa.
За пазуху жереб вкладається, та ввесь його ви́рок — від Господа.
