Iyyoob 8
1 Bildaad Shuhaahichi akkana jedhee deebise:
І заговорив шух'я́нин Білда́д та й сказав:
2 “Ati hamma yoomiitti waan akkasii dubbatta? Dubbiin kee bubbee jabaa dha.
„Аж доки ти бу́деш таке тереве́нити? І доки слова́ твоїх уст будуть вітром бурхли́вим?
3 Waaqni murtii qajeelaa jalʼisaa ree? Waaqni Waan Hunda Dandaʼu waan qajeelaa jalʼisaa?
Чи Бог скри́влює суд, і хіба Всемогу́тній викри́влює правду?
4 Yommuu ijoolleen kee cubbuu isatti hojjetanitti, inni adabbii cubbuu isaaniitti dabarsee isaan kenne.
Якщо твої діти згріши́ли Йому, то Він їх віддав в руку їх беззако́ння!
5 Ati garuu yoo Waaqa barbaadatte, Waaqa Waan Hunda Dandaʼu yoo waammatte,
Якщо ти зверта́тися будеш до Бога, і бу́деш блага́ти Всемогу́тнього,
6 yoo ati qulqulluu fi qajeelaa taate, inni waaʼee keetiif ammuma kaʼa; jireenya qajeelummaa kees siif deebisa.
якщо чистий ти та безневи́нний, — то тепер Він тобі Свою милість пробу́дить, і напо́внить оселю твою справедли́вістю,
7 Jalqabni kee xinnaa taʼu illee, dhumni kee baayʼee guddaa taʼa.
і хоч твій поча́ток нужде́нний, але́ твій кінець буде ве́льми великий!
8 “Dhaloota darbe gaafadhu; waan abbootiin isaanii qoratanii bira gaʼanis hubadhu;
Поспитай в покоління давні́шого, і міцно збагни́ батьків їхніх, —
9 nu waan kaleessa dhalanneef waa tokko illee hin beeknuutii; baroonni keenyas lafa irratti akkuma gaaddidduu ti.
бо ми ж учора́шні, й нічо́го не знаєм, бо тінь — наші дні на землі, —
10 Isaan si hin barsiisanii? Sittis hin himanii? Dubbii garaa isaanii keessa jirus hin dubbatanii?
отож вони на́вчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойо́го слова́ подаду́ть:
11 Dhallaadduun lafa caffee hin taʼinitti guddataa? Shambaqqoonis bishaan malee lalisaa?
Чи папі́рус росте без болота? Чи росте очере́т без води?
12 Isaan utuma guddachaa jiranuu, utuu hin muramin, biqiltuuwwan kaan dura dafanii gogu.
Він іще в доспіва́нні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіля́ку траву:
13 Dhumni warra Waaqa irraanfataniis akkasuma taʼa; abdiin warra Waaqa hin beeknees ni bada.
отакі то доро́ги всіх тих, хто забува́є про Бога! І згине надія безбожного,
14 Abdiin isaa akkuma salphaatti cita; ofitti amanachuun isaas manʼee sariitii ti.
бо його споді́вання — як те павути́ння, і як дім павукі́в — його певність
15 Inni manʼee isaatti irkata; manʼeen sun garuu hin dhaabatu; itti maxxanas; manʼeen sun garuu dandaʼee isa hin baatu.
На свій дім опира́ється, та не встоїть, тримається міцно за ньо́го, — й не вде́ржиться він.
16 Inni akka biqiltuu aduu keessatti bishaan obaafamee lalisuutti, dameewwan isaa lafa biqiltuu irra diriirfatuu ti.
Він зеленіє на сонці, й галу́зки його випина́ються понад садка́ його, —
17 Hidda isaa tuullaa dhagaatti marata; kattaa gidduus iddoo jiraatu ni barbaaddata.
на купі каміння сплело́ся коріння його, воно між камі́ння вросло́:
18 Yommuu inni iddoo isaatii badutti garuu, iddoon sun, ‘Ani si argee hin beeku’ jedhee isa gana.
Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його́: тебе я не бачило!
19 Kunis dhuma jireenya isaa ti; biqiltuuwwan biraas lafaa ni biqilu.
Така радість дороги його, а з по́роху інші ростуть.
20 “Waaqni nama hirʼina hin qabne hin gatu; yookaan harka jalʼootaa hin jabeessu.
Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за ру́ку злочи́нців,
21 Inni afaan kee kolfaan, arraba kee immoo ililleedhaan ni guuta.
аж напо́внить уста́ твої сміхом, а губи твої — криком радости...
22 Warri si jibban salphina uffatu. Dunkaanni jalʼootaas siʼachi hin jiraatu.”
Твої ненави́сники в сором зодя́гнуться, і намету безбожних не буде!“
