Iyyoob 34
1 Eliihuun akkana jedhe:
І говорив Елі́гу та й сказав:
2 “Yaa ogeeyyii, dubbii koo dhagaʼaa; beektonnis na dhaggeeffadhaa.
„Слухайте, мудрі, слова́ ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене́!
3 Akkuma arrabni nyaata afaaniin qabu, gurris dubbii calalaatii.
Бо ухо слова випробо́вує, а піднебі́ння їжу кушту́є.
4 Waan qajeelaa taʼe ofii keenyaaf haa filannu; waan gaariis tokkummaadhaan haa barannu.
Виберім право собі, між собою пізнаймо, що́ добре.
5 “Iyyoob akkana jedha; ‘Ani qajeelaa dha; Waaqni garuu murtii qajeelaa narraa fudhate.
Бо Йов говорив: „Я був справедливий, та відкинув Бог право моє.
6 Ani utuman nama dhugaa taʼee jiruu, akka sobduuttin herregame; ani yakka qabaachuu baadhu illee xiyyi isaa madaa hin fayyineen na madeesseera.’
Чи буду неправду казати за право своє? Без вини́ небезпечна стріла́ моя“.
7 Namni akka bishaaniitti tuffii dhugu, kan akka Iyyoob eenyu?
Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузува́ння, як воду,
8 Inni warra hammina hojjetu wajjin walii gala; jalʼoota wajjinis tokkummaa qabaata.
і товаришу́є з злочинцями, і ходить з людьми́ беззако́нними?
9 Inni, ‘Waaqa gammachiisuu yaaluun, namaaf faayidaa tokko iyyuu hin qabu’ jedhaatii.
Бо він каже: „Нема люди́ні ко́ристи, коли її Бог уподо́бає“.
10 “Kanaafuu isin yaa hubattoota, na dhagaʼaa. Waan hamaa hojjechuun Waaqa irraa, dogoggoruunis Waaqa Waan Hunda Dandaʼu irraa haa fagaatu.
Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди!
11 Inni namaaf akkuma hojii isaatti gatii ni kenna; waan karaa isaatiif malus itti fida.
Бо за чином люди́ни Він їй надолу́жить, і згідно з своє́ю дорогою зна́йде люди́на запла́ту!
12 Dhugumaan Waaqni hammina hin hojjetu; Waaqni Waan Hunda Dandaʼu murtii qajeelaa hin jalʼisu.
Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює пра́ва.
13 Eenyutu lafa irratti isa muude? Eenyutus addunyaa guutuu isatti kenne?
Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселе́нну поклав?
14 Utuu inni hafuura isaa deebisee fudhatee, hafuura baafatu illee gara ofii isaatti deebifatee,
Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій по́дих до Себе забра́в, —
15 silaa sanyiin namaa hundi walumaan bada; namnis biyyootti deebiʼa ture.
всяке тіло поги́нуло б вмить, а люди́на поверну́лася б на по́рох!
16 “Ati yoo hubannaa qabaatte waan kana dhagaʼi; waan ani jedhus dhaggeeffadhu.
Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів:
17 Namni murtii qajeelaa jibbu bulchuu dandaʼaa? Atis isa qajeelaa fi humna qabeessa sanatti murtaa?
Хіба стри́мувати може нена́висник право? І хіба́ осудити ти зможеш Всеправедного?
18 Kan moototaan, ‘Isin faayidaa hin qabdan;’ jedhee qondaaltotaanis, ‘Isin hamoo dha’ jedhu isa mitii?
Хіба можна сказати царе́ві: „Негідний“, а вельможним: „Безбожний“?
19 Inni ilmaan moototaatiif illee hin looguu; sooreyyii fi hiyyeeyyii wal hin caalchisu; hundi isaanii hojii harka isaatii.
Таж Він не звертає уваги на зве́рхників, і не вирі́знює мо́жного перед убогим, бо всі вони — чин Його рук,
20 Isaan halkan walakkaa tasa duʼu; namoonni hollatanii dhumu; jajjaboonnis utuma harki namaa isaan hin tuqin ni badu.
за хвилину вони помирають, опі́вночі. Доторкне́ться Він мо́жних — і гинуть вони, сильний усу́нений буде рукою не лю́дською.
21 “Iji isaa karaa namootaa irra jira; inni tarkaanfii isaanii hunda ni arga.
Бо очі Його на дорогах люди́ни, і Він бачить всі кро́ки її, —
22 Iddoon warri waan hamaa hojjetan itti dhokatan, dukkanni yookaan gaaddisni guddaan hin jiru.
немає темно́ти, немає і те́мряви, де б злочинці схова́лись.
23 Akka inni murtiidhaaf fuula isaa duratti dhiʼaatuuf, Waaqni nama kam iyyuu hin beellamu.
Бо люди́ні Він не призначає озна́чений час, щоб ходила до Бога на суд.
24 Inni gaaffii tokko malee namoota jajjaboo ni burkuteessa; warra biraa immoo iddoo isaanii ni kaaʼa.
Він сильних ламає без до́сліду, і ставить на місце їх інших.
25 Inni sababii hojii isaanii beekuuf, halkan keessa isaan garagalcha; isaanis ni barbadaaʼu.
Бож знає Він їхні діла́, — обе́рне вночі — і поча́влені будуть!
26 Sababii jalʼina isaaniitiifis inni iddoo namni hundi argutti isaan adaba;
Як несправедливих ура́зить Він їх, на видному місці,
27 kunis waan isaan isa duukaa buʼuu irraa garagalanii karaa isaa hunda dhiisaniif.
за те, що вони відступи́ли від Нього, і не розуміли доріг Його всіх,
28 Isaan akka inni iyya rakkattootaa dhagaʼuuf, akka iyyi hiyyeeyyii fuula isaa duratti dhagaʼamu godhaniiru.
щоб зойк сірома́хи спрова́дити до Нього, бо Він чує блага́ння пригнічених.
29 Yoo inni calʼise garuu, eenyutu isatti muruu dandaʼa? Yoo inni fuula isaa dhokfates eenyutu isa arguu dandaʼa? Taʼus inni namaa fi saba illee ni toʼata;
Коли Він заспоко́їть, то хто винува́тити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над наро́дом, і над люди́ною ра́зом,
30 kunis akka namni Waaqaaf hin bulle mootii hin taanee fi akka isaan sabaaf kiyyoo hin keenyeefii dha.
щоб не панував чоловік нечести́вий із тих, що правлять за па́стку народові.
31 “Namni tokko Waaqaan akkana jedha haa jennu; ‘Ani yakka hojjedheera; garuu itti hin deebiʼu.
Бо Богові треба отак говорити: „Несу я заслужене, — злого робити не буду!
32 Waan ani arguu hin dandeenye na barsiisi; ani yoon dogoggora hojjedhee jiraadhe, lammata itti hin deebiʼu.’
Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не бу́ду чинити!“
33 Waaqni sababii ati qalbii jijjiirrachuu didduuf akkuma yaada keetiitti gatii siif baasaa? Situ murteessuu qaba malee ana miti; kanaafuu ati waan beektu natti himi.
Чи на думку твою надолу́жить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи!
34 “Namoonni hubannaa qaban ni dubbatu; namoonni ogeeyyiin na dhagaʼanis akkana jedhu;
Мені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає:
35 ‘Iyyoob beekumsa malee dubbata; dubbiin isaas hubannaa cimaa hin qabu.’
„Йов говорить немудро, а слова́ його без розуміння.
36 Iyyoob sababii akka nama hamaatti deebii kenneef maaloo utuu hamma dhumaatti qoramee jiraatee!
О, коли б Йов дослі́джений був аж навіки за відповіді, як злі люди,
37 Inni cubbuu isaa irratti fincila dabala; tuffiidhaan gidduu keenyatti harka dhaʼa; Waaqa irrattis waan baayʼee dubbata.”
бо він додає до свойого гріха́ ще провину, — між нами він пле́ще в долоні та мно́жить на Бога промови свої“.
