Iyyoob 22
1 Eliifaaz Teemaanichi akkana jedhee deebise:
І заговорив теманянин Еліфа́з та й сказав:
2 “Namni Waaqa fayyaduu dandaʼaa? Namni ogeessi iyyuu maal isa fayyada?
„Чи для Бога люди́на кори́сна? Бо мудрий кори́сний самому собі!
3 Yoo ati nama qajeelaa taate wanni kun Waaqa Waan Hunda Dandaʼuuf gammachuu maalii kenna? Yoo karaan kee hirʼina qabaachuu baates inni buʼaa maalii argata?
Хіба Всемогу́тній бажає, щоб ти ніби праведним був? І що за ко́ристь Йому, як дороги свої ти вважаєш невинними сам?
4 “Wanni Waaqni sitti dheekkamee murtiitti si dhiʼeessuuf waan ati isa sodaattuufii?
Чи Він буде карати, тебе боячи́сь, і чи пі́де з тобою на суд?
5 Hamminni kee guddaa dha mitii? Cubbuun kees dhuma hin qabu mitii?
Хіба твоє зло не велике? Таж твоїм беззако́нням немає кінця!
6 Ati sababii malee obboloota kee irraa qabdii fudhatteerta; namoota irraa uffata baaftee qullaa isaan hambifteerta.
Таж з братів своїх брав ти заста́ву даремно, а з наго́го одежу стягав!
7 Warra dadhaban bishaan hin obaafne; kanneen beelaʼanis nyaata dhowwatteerta;
Не поїв ти водою знемо́женого, і від голодного стримував хліб.
8 namni humna qabu biyya qabaata; kan ulfina qabus keessa jiraata.
А си́льна люди́на — то їй оцей край, і поче́сний у ньому сидітиме.
9 Ati dubartoota dhirsoonni irraa duʼan harka duwwaa gad dhiifte; irree ijoollee abbaa hin qabnees ni cabsite.
Ти напо́рожньо вдів відсилав, і сирі́тські раме́на гноби́лись, —
10 Kanaafuu kiyyoon si marseera; sodaan tasaas si qabateera.
тому па́стки тебе оточи́ли, і жахає тебе наглий страх,
11 Akka ati hin argineef ifni kee dukkanaaʼeera; lolaan bishaaniis sirra garagala.
твоє світло стемні́ло, нічого не бачиш, і велика вода закриває тебе.
12 “Waaqni samii keessa ol fagoo jiraata mitii? Inni urjiiwwan ol fagoo jiran illee hammam akka ol fagaatan of jalatti gad ilaala!
Чи ж Бог не високий, як небо? Та на зо́рі уго́ру поглянь, які стали високі вони!
13 Ati garuu akkana jetta; ‘Waaqni maal beeka? Inni dukkana akkasii keessatti murtii kennaa?
А ти кажеш: „Що ві́дає Бог? Чи судитиме Він через млу?
14 Yommuu inni bantii samii irra deemu, akka inni nu hin argineef duumessi gobbuun isa haguuga.’
Хмари — завіса Йому, й Він не бачить, і ходить по кру́зі небесному“.
15 Ati daandii durii kan namoonni hamoon irra deeman duukaa buutaa?
Чи ти будеш триматись дороги відвічної, що нею ступа́ли безбожні,
16 Isaan utuu yeroon isaanii hin gaʼin fudhataman; hundeen isaanis lolaadhaan haxaaʼame.
що невча́сно були вони згу́блені, що річка розлита, підвалина їх,
17 Isaanis Waaqaan, ‘Nu dhiisi! Waaqni Waan Hunda Dandaʼu maal nu gochuu dandaʼa?’ jedhan.
що до Бога казали вони: „Відступися від нас!“та: „Що́ зробить для нас Всемогутній?“
18 Garuu kan mana isaanii waan gaariin guute isuma; kanaafuu ani gorsa hamootaa irraa nan fagaadha.
А Він доми їхні напо́внив добром! Але віддалилась від мене порада безбожних!
19 Qajeelonnis badiisa isaanii arganii ni gammadu; warri balleessaa hin qabnes akkana jedhanii isaanitti qoosu;
Справедливі це бачать та ті́шаться, і насміхається з нього невинний:
20 ‘Dhugumaan amajaajonni keenya balleeffamaniiru; qabeenya isaaniis ibiddi barbadeesseera.’
„Справді ви́гублений наш противник, а останок їх ви́жер огонь!“
21 “Waaqaan walii gali; isa wajjinis nagaan jiraadhu; haala kanaanis wanni gaariin siif dhufa.
Заприязни́ся із Ним, та й май спо́кій, — цим при́йде на тебе добро́.
22 Afaan isaatii qajeelfama fudhadhu; dubbii isaa illee garaatti qabadhu.
Зако́на візьми з Його уст, а слова Його в серце своє поклади.
23 Yoo gara Waaqa Waan Hunda Dandaʼuutti deebite, ati ni haaromfamta; yoo dunkaana kee keessaa hammina balleessitee
Якщо ве́рнешся до Всемогутнього, — будеш збудо́ваний, і віддали́ш беззаконня з наметів своїх.
24 warqee kee biyyoo keessa buufte, yoo warqee Oofiirii immoo dhagaa keessatti gatte,
І викинь до по́роху золото, і мов камінь з потоку офі́рське те золото, —
25 yoos Waaqni Waan Hunda Dandaʼu warqee, meetii filatamaas siif taʼa.
і буде тобі Всемогу́тній за золото та за срі́бло блискуче тобі!
26 Ati yeroo sanatti Waaqa Waan Hunda Dandaʼutti ni gammadda; fuula kees gara Waaqaatti ol qabatta.
Бо тоді Всемогутнього ти покохаєш і до Бога піді́ймеш обличчя своє, —
27 Ati isa kadhatta; inni si dhagaʼa; ati immoo wareega kee ni baafatta.
будеш благати Його — й Він почує тебе, і ти обітниці свої надолу́жиш.
28 Wanni ati murteessite ni taʼa; ifnis karaa kee irratti ni ifa.
А що́ постано́виш, то ви́повниться те тобі, й на дорогах твоїх буде ся́яти світло.
29 Yeroo namoonni gad qabamanitti ati immoo, ‘Ol isaan qabi!’ jetta; innis warra gad qabaman ni baraara.
Бо знижує Він спину пи́шного, хто ж смиренний, тому помагає.
30 Inni nama balleessaa qabu illee ni oolcha; ati qulqullummaa harka keetiitiin furamta.”
Рятує Він і небезви́нного, і той чистото́ю твоїх рук урято́ваний буде“.
