Iyyoob 15
1 Eliifaaz Teemaanichi akkana jedhee deebise:
І відповів теманянин Еліфа́з та й сказав:
2 “Namni ogeessi tokko dubbii faayidaa hin qabneen deebii kennaa? Yookaan bubbee baʼa biiftuutiin garaa isaa guutataa?
„Чи відповідатиме мудра люди́на знання́м вітряни́м, і східнім вітром напо́внить утробу свою?
3 Inni dubbii faayidaa hin qabneen, haasaa buʼaa hin qabneenis ni falmaa?
Бу́де виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими реча́ми, що пожитку немає від них?
4 Ati garuu Waaqa sodaachuu ni tuffatta; Waaqa kadhachuu illee nama dhowwita.
Ти страх Божий руйнуєш тако́ж, і пусто́шиш молитву до Бога,
5 Cubbuun kee afaan kee ni barsiifti; atis afaan jalʼootaa filatta.
бо навчає провина твоя — твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів.
6 Afaanuma keetu sitti mura malee afaan koo miti; arrabuma keetu ragaa sitti taʼa.
Оскаржа́ють тебе твої уста, не я, й твої губи свідкують на те́бе:
7 “Situ nama hunda dura dhalatee? Yookaan situ tulluuwwan dura argamee?
Чи ти народився люди́ною першою, чи раніше, ніж згі́р'я, ти ство́рений?
8 Ati dhoksaa Waaqaa dhageesseertaa? Ogummaas ofuma keetiif dhuunfattaa?
Чи ти слухав у Божій таємній нара́ді, та мудрість для себе забрав?
9 Wanni ati beektu kan nu hin beekne maali? Hubannaan ati qabdu kan nu hin qabne maali?
Що ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, — і не з нами воно?
10 Namoonni arrii baasanii fi kanneen jaaran, warri abbaa kee iyyuu caalaa dullooman nu gidduu jiru.
Поміж нами і сивий, ото́й і старий, старший днями від ба́тька твого́.
11 Gorsi Waaqaa kan nama jajjabeessu, dubbiin suutaan sitti himame sun si hanqatee?
Чи мало для тебе — поті́шення Божі та слово, яке Він сховав у тобі́?
12 Yaadni kee maaliif si fudhatee bada? Ijas maaliif babaafta?
Чого то підно́сить тебе твоє серце, й які то знаки́ твої очі дають,
13 Wanni akka ati Waaqatti aartu, akka dubbiin akkasiis afaan keetii baʼu godhe maali?
що на Бога зверта́єш ти духа свого́, і з своїх уст випускаєш подібні слова́?
14 “Akka qulqulluu taʼuuf namni maali? Yookaan akka qajeeltota taʼaniif warri dubartoota irraa dhalatan maali?
Що таке чоловік, щоб опра́вданим бути, і щоб був справедливим від жінки наро́джений?
15 Yoo Waaqni qulqulloota isaa illee amanuu baatee samiiwwan iyyuu fuula isaa duratti qulqulluu taʼuu baatan,
Таж Він на́віть святим Своїм не довіря́є, і не опра́вдані в о́чах Його небеса́, —
16 yoos sanyiin namaa inni hamaa fi xuraaʼaan, kan akkuma bishaaniitti cubbuu dhugu sun hammam hammasii gad haa taʼu ree!
що ж тоді чоловік той бридки́й та зіпсутий, що п'є кривду, як воду?
17 “Na dhaggeeffadhu; ani siifan ibsaa; waanan arges sitti nan hima;
Я тобі розповім, — ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу́,
18 waan namoonni ogeeyyiin waan abbootii isaanii irraa dhagaʼan keessaa tokko illee utuu hin dhoksin odeessan sana nan dubbadha;
про що мудрі доне́сли та від батьків своїх не затаїли того, —
19 biyyattiin abbootii isaanii qofaaf kennamte; alagaan tokko iyyuu isaan gidduu hin jiraanne.
їм самим була да́на земля, і не прихо́див чужий поміж них.
20 Namni dabaan bara jireenya isaa guutuu, gara jabeessis bara isaaf qoodame guutuu ni rakkata.
Безбожний тремти́ть по всі дні, а наси́льникові мало років захо́вано.
21 Sagaleen sodaachisaan gurra isaatti ni iyya; utuma inni nagaan jiraatuus saamtonni tasuma itti dhufu.
Вереск жа́хів — у нього в уша́х, серед ми́ру прихо́дить на нього грабі́жник.
22 Inni akka deebiʼee dukkana keessaa baʼu hin amanu; goraadeetu isa eeggata.
Він не вірить, що ве́рнеться від темноти́, й він вичі́кується для меча́.
23 Inni waan nyaatamu barbaacha asii fi achi joora; akka guyyaan dukkanaa dhiʼaates ni beeka.
Він мандру́є за хлібом, — та де він? Знає він, що для нього встано́влений день темноти́.
24 Dhiphinaa fi gaddi isa sodaachisu; akkuma mootii lolaaf qophaaʼeettis isatti cimu;
Страша́ть його у́тиск та гно́блення, хапають його, немов цар, що готовий до бо́ю,
25 inni harka isaa Waaqatti ol fudhatee Waaqa Waan Hunda Dandaʼus tuffateera;
бо руку свою простягав він на Бога, і повставав на Всемогу́тнього,
26 gaachana yabbuu fi jabaa qabatee isaan mormuuf mata jabinaan baʼeera.
проти Нього твердо́ю він шиєю бігав, товсти́ми хребта́ми щитів своїх.
27 “Yoo fuulli isaa coomaan haguugamee mudhiin isaa foon baasee iitaʼe iyyuu,
Бо закрив він обличчя своє своїм салом, і бо́ки обклав своїм жиром,
28 inni magaalaawwan barbadaaʼan keessa, manneen namni tokko iyyuu keessa hin jiraanne, kanneen diigamanii tuulamuu gaʼan keessa jiraata.
і сидів у міста́х поруйно́ваних, у дома́х тих, що в них не сидять, що на купи каміння призна́чені.
29 Inni siʼachi hin sooromu; qabeenyi isaas hin jiraatu; yookaan qabeenyi isaa lafa irra hin turu.
Він не буде багатий, і не всто́їться сила його, і по землі не поши́ряться їхні маєтки.
30 Inni dukkana jalaa hin baʼu; arrabni ibiddaa damee isaa ni gogsa; hafuurri afaan Waaqaatii baʼus isa fudhata.
Не всту́питься з те́мности він, по́лум'я висушить па́рост його, й духом уст Його буде він схо́плений.
31 Inni sababii beenyaa tokko illee hin arganneef, waan faayidaa hin qabne amanachuudhaan of hin gowwoomsin.
Хай не вірить в марно́ту заблу́каний, бо марно́тою буде заплата йому́, —
32 Inni utuu yeroon isaa hin gaʼin ni coollaga; dameen isaas hin lalisu.
вона ви́повниться не за днів його, а його верхові́ття не буде зелене!
33 Inni akka muka wayinii iji isaa utuu hin bilchaatin irraa funaanamee, akka ejersa daraaraa isaa of irraa harcaasee ni taʼa.
Поскидає наси́ллям, немов виноград, недозрілість свою, поро́нить він квіття своє, як оливка, —
34 Gareen warra Waaqaaf hin bullee ni maseena; ibiddis dunkaana warra mattaʼaa jaallatanii ni guba.
бо збори безбожних спусто́шені будуть, а огонь пожере́ дім хаба́рника:
35 Isaan rakkina ulfaaʼanii hammina dhalan; garaan isaaniis jalʼina yaada.”
він злом вагітні́є, й породить марно́ту, й ома́ну готує утро́ба його“.
