1 Mootota 15
1 Bara mootummaa Yerobiʼaam ilma Nebaat keessa, waggaa kudha saddeettaffaatti Abiyaan mootii Yihuudaa taʼe;
А вісімнадцятого року царя Єровоама, Неватового сина, над Юдою зацарював Авійя́м.
2 innis Yerusaalem keessa jiraatee waggaa sadii ni bulche. Maqaan haadha isaa Maʼakaa ture; isheen intala Abiishaaloom turte.
Три роки царював він в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Мааха, Авесаломова дочка́.
3 Innis cubbuu abbaan isaa isaan dura hojjete hunda hojjete; garaan isaa akka garaan abbaa isaa Daawit ture sana guutumaan guutuutti Waaqayyo Waaqa isaatiif hin kennamne.
І він ходив в усіх гріхах свого батька, які той робив перед ним, і серце його не було́ все з Господом, Богом своїм, як серце його батька Давида.
4 Taʼu illee Waaqayyo Waaqni isaa Daawitiif jedhee akka inni isa dhaaluuf ilma isaaf kaasuu fi Yerusaalem jajjabeessuudhaan Yerusaalem keessatti ibsaa kenneef.
Бо Господь, Бог його, ради Давида дав йому світи́льника в Єрусалимі, щоб поста́вити сина його по ньому та укріпи́ти Єрусалим.
5 Daawit yakka Uuriyaa namicha Heet sana irratti hojjete malee fuula Waaqayyoo duratti waan qajeelaa hojjechuudhaan bara jireenya isaa guutuu ajajawwan Waaqayyoo eege.
Бо Давид робив добре в Господніх оча́х, і не відступав від усьо́го що Він наказав був йому, по всі дні життя свого, окрім справи хіття́нина Урі́ї.
6 Bara jireenya Abiyaa hunda keessa Rehooboʼaamii fi Yerobiʼaam gidduu waraanatu ture.
А війна між Рехав'а́мом та між Єровоа́мом точи́лася по всі дні життя його.
7 Wanni bara bulchiinsa Abiyaan keessa taʼe kan biraa fi wanni inni hojjete hundi kitaaba seenaa mootota Yihuudaa keessatti barreeffamee jira mitii? Abiiyaa fi Yerobiʼaam gidduu waraanatu ture.
А решта Авійямових діл та все, що́ він зробив, ось вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів. І війна точи́лася між Авійямом та між Єровоамом.
8 Abiyaanis Abbootii ofii isaa wajjin boqotee Magaalaa Daawit keessatti awwaalame. Ilmi isaa Aasaan iddoo isaa buʼee mootii taʼe.
І спочив Авійям зо своїми батька́ми, і поховали його в Давидовому Місті, а за́мість нього зацарюва́в син його Аса́.
9 Bara mootummaa Yerobiʼaam mooticha Israaʼel keessa waggaa digdammaffaatti Aasaan mootii Yihuudaa taʼe;
А року двадцятого Єровоама, Ізраїлевого царя, зацарював Аса́, цар Юдин.
10 innis waggaa afurtamii tokko Yerusaalemin bulche. Maqaan akkoo isaa Maʼakaa ture; isheen intala Abiishaaloom turte.
І він царював в Єрусалимі сорок і один рік. А ім'я́ його матері — Мааха, Авесаломова дочка́.
11 Aasaan akkuma Daawit Abbaan isaa hojjete sana waan fuula Waaqayyoo duratti qajeelaa taʼe hojjete.
І робив Аса́ добре в Господніх оча́х, як батько його Давид.
12 Inni mana sagadaa kan dhiirota sagaagalanii biyya sanaa balleessee waaqota tolfamoo abbootiin isaa hojjetan hundas barbadeesse.
І вигнав він блудоді́їв із кра́ю, і повикидав усіх божкі́в, яких поробили були їхні батьки́.
13 Akkoo isaa Maʼakaa iyyuu waan isheen fakkii Asheeraa jibbisiisaa tokko tolfatteef iddoo ulfinaa kan isheen akka haadha mootiitti qabaatte sana irra ishee buuse. Aasaan fakkii sana diigee Sulula Qeedroon keessatti ni gube.
І на́віть матір свою Мааху, — і її він позбавив пра́ва бути царицею, бо вона зробила була́ і́дола для Астарти. І Аса порубав ідола її, та й спалив у долині Кедро́н.
14 Yoo inni iddoowwan sagadaa kanneen gaarran irraa guutumaan guutuutti balleessuu baate iyyuu bara jireenya isaa guutuu garaan Aasaa Waaqayyoof kennamee ture.
А па́гірки не минулися; тільки Асине серце було все з Господом по всі його дні.
15 Innis meetii fi warqee akkasumas miʼoota innii fi abbaan isaa Waaqaaf addaan baasan gara mana qulqullummaa Waaqayyootti ni galche.
І вніс він до Господнього дому присвячені речі свого батька та присвячені речі свої, — срібло, і золото, і по́суд.
16 Aasaa fi Baʼishaan mooticha Israaʼel gidduu bara mootummaa isaanii guutuu waraanatu ture.
А війна точи́лася між Асою та між Башою по всі їхні дні.
17 Baʼishaan mootichi Israaʼel biyya Yihuudaatti duulee akka namni tokko iyyuu daangaa biyya Aasaa mooticha Yihuudaa keessaa hin baane yookaan akka achi hin seenne gochuudhaaf jedhee Raamaa jabeessee ijaare.
І пішов Баша́, цар Ізраїлів, на Юду, і будував Раму́, щоб не дати нікому від Аси, царя Юдиного, вихо́дити та вхо́дити.
18 Aasaanis meetii fi warqee mankuusa mana qulqullummaa Waaqayyootii fi masaraa mootummaa ofii isaa keessatti hafe hunda fudhate. Innis waan kana qondaaltota isaatti imaanaa kennee gara Ben-Hadaad ilma Xabrimoon ilma Heziyoon mooticha Sooriyaa kan Damaasqoo taaʼee bulchaa ture sanaatti isaan erge.
І взяв Аса́ все срібло та золото, позостале в скарбни́цях храму Господнього та дому царе́вого, та й дав його до руки́ своїх слуг. І послав їх цар Аса до Бен-Гадада, сина Тавримонна, сина Хезйонового, сирійського царя, що сидів у Дама́ску, говорячи:
19 Innis, “Akkuma walii galtee kanaan dura abbaa koo fi abbaa kee gidduu ture sanaatti ammas anaa fi si gidduu walii galteen haa jiraatu. Kunoo ani kennaa meetii fi warqee siif ergeera. Akka inni narraa deebiʼuuf dhaqiitii walii galtee Baʼishaan mooticha Israaʼel wajjin qabdu sana diigi” jedheen.
„Є умова між мною та між тобою, між ба́тьком моїм та між батьком твоїм. Ось послав я тобі да́ра, срібла та золота, — іди, зламай умову свою з Башею, царем Ізраїлевим, і нехай він віді́йде від ме́не“.
20 Ben-Hadaadis yaada Aasaa Mootichaa fudhatee ajajjuuwwan loltoota isaa magaalaawwan Israaʼelitti duulchise. Innis Iiyoon, Daan, Abeel Beet Maʼaakaa fi Kinereeti hunda Niftaalemin dabalee of jala galfate.
І послухався Бен-Гаддад царя Аси, і послав провідників свойого війська на Ізра́їлеві міста, та й побив Іййона, і Дана, і Авела, Бат-Мааху, і всього Кінерота та всю землю Нефтали́мову.
21 Baʼishaanis yommuu waan kana dhagaʼetti Raamaa ijaaruu dhiisee Tiirzaatti gale.
І сталося, як Баша це почув, то перестав будувати Раму, й осівся в Тірці́.
22 Aasaan mootichis guutummaa Yihuudaatti ajaja baase; namni tokkos hin hambifamne; isaanis dhagaawwanii fi muka Baʼishaan achitti ittiin hojjechaa ture Raamaadhaa fudhatanii deeman. Aasaa mootichis Beniyaam keessatti Gebaa, akkasumas Miisphaa ittiin ijaarrate.
А цар Аса́ закликав до по́слуху всього Юду, ніко́го не виключа́ючи, і вони повино́сили камі́ння Рами та її дерево, що з них будував був Баша. І цар Аса збудував з того Веніяминову Ґеву.
23 Wantoonni bara mootummaa Aasaa keessa hojjetaman kanneen biraa hundi, jabinni isaa hundi, wanni inni hojjete hundii fi magaalaawwan inni ijaare kitaaba seenaa mootota Yihuudaa keessatti barreeffamaniiru mitii? Bara dulluma isaa keessa garuu miilli isaa ni dhukkubsate.
А решта діл Аси та вся лица́рськість його, і все, що́ він зробив був, і міста, які побудував, — ось вони напи́сані в Книзі Хроніки Юдиних царів; тільки на час ста́рости своєї він заслаб був на свої но́ги.
24 Ergasii Aasaan abbootii ofii wajjin boqotee magaalaa abbaa isaa magaalaa Daawit keessatti abbootii isaa biratti awwaalame. Yehooshaafaax ilmi isaas iddoo isaa buʼee mootii taʼe.
І спочив Аса з батька́ми своїми, і був похований з батька́ми своїми в Місті Давида, свого батька. А замість нього зацарював його син Йосафа́т.
25 Naadaab ilmi Yerobiʼaamis bara Aasaan mootichi Yihuudaa mootii taʼe keessa waggaa lammaffaatti mootii Israaʼel taʼee waggaa lama Israaʼelin bulche.
А над Ізраїлем зацарював Надав, Єровоамів син, у другому році Аси́, царя Юдиного, та й царюва́в над Ізраїлем два роки.
26 Innis karuma abbaa isaa irra deemee cubbuu abbaan isaa hojjetee saba Israaʼelinis hojjechiise sana hojjechuudhaan fuula Waaqayyoo duratti waan hamaa hojjete.
І робив він зле в Господніх оча́х, і ходив доро́гою батька свого та в гріху́ його, що вводив теж у гріх Ізраїля.
27 Utuma Naadaabii fi sabni Israaʼel hundi magaalaa Filisxeemotaa kan Gibetoon jedhamtu marsaa jiranuu Baʼishaan ilmi Ahiiyaa namichi biyya Yisaakor sun Naadaabitti fincilee Gibetoon keessatti dhaʼee isa ajjeese.
І змо́вився на нього Баша, син Ахійї, з Іссаха́рового до́му, та й побив його Баша в Ґіббетоні филистимському. А Нада́в та ввесь Ізраїль обляга́ли Ґіббетон.
28 Baʼishaanis bara Aasaan mootichi Yihuudaa mootii taʼe keessa waggaa sadaffaatti Naadaabin ajjeesee iddoo isaa buʼee mootii taʼe.
І вбив його Баша в третьому році Аси́, царя Юдиного, та й зацарював замість нього.
29 Inni akkuma mootii taʼeen maatii Yerobiʼaam hunda fixe. Akkuma dubbii Waaqayyo karaa garbicha isaa Ahiiyaa namicha Shiilootiin dubbatee ture sanaatti hunda isaanii fixe malee nama hafuura baafatu tokko illee Yerobiʼaamiif hin hambifne.
І сталося, як зацарював він, то побив увесь Єровоамів дім, — не позоставив Єровоа́мові жодної душі, аж поки не ви́губив його, за словом Господа, що говорив через Свого раба шілонянина Ахійю,
30 Kunis sababii cubbuu Yerobiʼaam hojjetee saba Israaʼelis cubbuu hojjechiisuudhaan Waaqayyo Waaqa Israaʼel dheekkamsaaf kakaaseefii dha.
за гріх Єровоа́ма, що грішив сам і що вводив у гріх Ізраїля, через свій гнів, яким гніви́в Господа, Бога Ізраїлевого.
31 Wantoonni biraa kanneen bara mootummaa Naadaab keessa hojjetamanii fi wanni inni hojjete hundi kitaaba seenaa mootota Israaʼel keessatti barreeffamaniiru mitii?
А решта діл Надава та все, що́ він був зробив, — ось вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.
32 Aasaa fi Baʼishaan mooticha Israaʼel gidduu bara mootummaa isaanii guutuu waraanatu ture.
А війна точилася між Асо́ю та між Баше́ю, Ізраїлевим царем, по всі дні їх.
33 Bara Aasaa mooticha Yihuudaa keessa waggaa sadaffaatti Baʼishaan ilmi Ahiiyaa Tiirzaa keessatti Israaʼel hunda irratti mootii taʼee waggaa digdamii afur bulche.
Третього року Аси́, царя Юдиного, зацарював Баша́, син Ахійїн, над усім Ізраїлем у Тірці, на двадцять і чотири роки.
34 Innis karuma Yerobiʼaam irra deemee cubbuu Yerobiʼaam hojjetee saba Israaʼelis hojjechiise sana hojjechuudhaan fuula Waaqayyoo duratti waan hamaa hojjete.
І робив він зло в Господніх оча́х, і ходив дорогою Єровоама та в гріху́ його, що вводив у гріх Ізраїля.
