Romerne 2
1 Difor er du, menneskje, ikkje orsakande, kven du so er som dømer. For med di du dømer den andre, fordømer du deg sjølv, for du som dømer, gjer sjølv det same;
Тим без оправдання єси, всякий чоловіче, що судищ; у чому бо судиш другого, себе осуджуєш, те ж бо саме робиш, судячи (другого).
2 men me veit at Guds dom, som sanning krev, er yver deim som gjer slikt.
Знаємо ж, що суд Божий по истині на тих, що роблять таке.
3 Men trur du det, du menneskje som dømer deim som gjer slikt og sjølv gjer det same, at du skal sleppa undan Guds dom?
Чи думаєш же, чоловіче, судячи того, хто таке робить, і роблячи те ж саме, що ти втечеш од суду Божого?
4 Eller vanvyrder du hans rikdom på godleik og tolmod og langmod, og veit ikkje at Guds godleik driv deg til umvending?
Або богацтвом благости Його та вдержливости та довготерпіння погорджуеш? не знаєш, що благость Божа до покаяння тебе веде?
5 Men med ditt hardlynde og ditt utbotferdige hjarta hopar du vreide yver deg på vreidens dag då Guds rettferdige dom vert openberr;
По жорстокости ж твоїй і непокаянному серцю збираєш собі гнів на день гніву і відкриття праведного суду Бога,
6 for han skal gjeva kvar etter gjerningarne hans:
котрий віддасть кожному по ділам його:
7 deim som med trott i god gjerning søkjer herlegdom og æra og uforgjengelegdom, skal han gjeva ævelegt liv; (aiōnios g166)
тим, що терпіливостю в доброму дїлї шукають слави, та чести, та нетлїння - життє вічне; (aiōnios g166)
8 men deim som er stridsame og ikkje lyder sanningi, men lyder urettferdi, skal timast vreide og harm.
а которі сварливі і противлять ся істині, корять ся ж неправді, (тим) ярость та гнїв.
9 Naud og trengsla skal koma yver kvar menneskjesjæl som gjer det vonde, både jøde fyrst og so grækar.
Горе й тіснота на всяку душу чоловіка, що робить лихе, Жидовина перше, та й Грека;
10 Men herlegdom og æra og fred skal timast kvar den som gjer det gode, både jøde fyrst og so grækar.
слава ж, честь і впокій усякому, хто робить добре, Жидовинові перше, та й Грекові.
11 For Gud gjer ikkje skil på folk:
Нема бо в Бога вважання на лиця.
12 Alle som synda utan lovi, dei skal og verta fortapte utan lovi, og alle som synda under lovi, dei skal og verta dømde ved lovi.
Скільки бо без закону згрішило, (стільки їх) без закону й погине, а скільки в законї згрішило, (стільки Їх) законом суд прийме
13 For ikkje dei som høyrer lovi, er rettferdige for Gud, men dei som gjer etter lovi, skal verta rettferdiggjorde.
(Не слухателї бо закону праведні перед Богом, а чинителї закону справдять ся.
14 For når heidningarne som ikkje hev lovi, gjer av naturi det som lovi byd, so er dei seg sjølve ei lov, endå dei ikkje hev lovi.
Коли бо погане, не маючи закону, по природі законне чинять, то вони, закону не маючи, самі собі закон:
15 Dei syner at lovgjerningi er skrivi i hjarto deira, med de samvitet deira gjev sitt vitnemål, og tankarne seg imillom sakar eller orsakar deim
вони показують діло законне, написане в серцях їх, як сьвідкує совість їх, і між тим думки їх одна другу осуджують, або оправдують);
16 - på den dagen då Gud skal døma det dulde hjå menneski, etter mitt evangelium ved Jesu Kristus.
в день, коли судити ме Бог тайни людські, по благовісти моєму, через Ісуса Христа.
17 Men um du heiter jøde og lit på lovi og rosar deg av Gud
Ось ти Жидовин звеш ся, і почиваєш на законї, і хвалиш ся Богом,
18 og veit hans vilje og dømer um dei ymse ting med di du lærer av lovi,
і розумієш волю (Його), і розпізнаєш (що єсть) лучче, навчаючись із закону;
19 og trøyster deg til å vera vegvisar for blinde, ljos for deim som er i myrker,
і вповаєш на себе, що ти проводир сліпим, сьвітло тим, що в темряві,
20 uppsedar for dårar, lærar for umynduge, då du hev den rette form for kunnskap og sanning i lovi:
наставник незмислям, учитель малоліткам, мавши образ розуму і істини в законї.
21 Du som soleis lærer ein annan, lærer du ikkje deg sjølv? Du som preikar at ein ikkje skal stela, stel du?
Навчаючи ж иншого, себе не навчаєш? проповідуючи не красти, сам крадеш?
22 Du som segjer at ein ikkje skal driva hor, driv du hor? Du som styggjest ved avgudar, ranar du avgudstempel?
говорячи, щоб не робили перелюбу, робиш перелюб? гидуючи ідолами, крадеш сьвяте?
23 Du som rosar deg av lovi, du vanærar Gud med di du bryt lovi!
ти, що хвалиш ся законом, переступом закону Бога зневажаєш?
24 For «Guds namn vert spotta millom heidningarne for dykkar skuld, » som skrive stend.
Імя бо Боже через вас хулить ся між поганами, яко ж писано.
25 For umskjeringi gjer vel gagn um du held lovi; men bryt du lovi, då hev di umskjering vorte til fyrehud.
З обрізання бо є користь, коли чиниш закон; коли ж ти переступник закону, обрізаннє твоє сталось необрізаннєм.
26 Um då ein u-umskoren liver etter lovbodi, skal ikkje då hans fyrehud verta rekna for umskjering?
Коли ж необрізаний хоронить установи закону, чи необрізаннє його за обрізаннє не полїчить ся?
27 Og den som hev den naturlege fyrehud, men uppfyller lovi, skal døma deg som med bokstav og umskjering bryt lovi.
І осудить необрізаннє по природі, котре сповняє закон, тебе, котрий з писаннєм і обрізаннєм переступник єси закону.
28 For ikkje den er jøde som er det i synom, og ikkje heller er det umskjering som er det i synom, på kjøtet.
Не той бо, хто явно (такий) єсть Жидовин, і не те, що явно по тілу, обрізаннє,
29 Men den som er jøde i løyndom, han er jøde, og umskjering er hjarteumskjering i ånd, ikkje i bokstav. Ein slik hev ros, ikkje av menneskje, men av Gud.
а котрий потай, (той) Жидовин, і обрізаннє (єсть обрізаннє) серця в дусї, не в писанню; йому ж похвала не від людей, а від Бога.
