< Romerne 15 >
1 Me som er sterke, me er skuldige til å bera vanstyrken hjå dei veike og ikkje vera oss sjølve til hugnad.
Мусимо ми, сильні, немочі безсильних носити, а не собі догоджати.
2 Kvar av oss vere næsten sin til hugnad, til hans gagn, til uppbyggjing!
Кожен бо з нас ближньому нехай догоджає, на добре, до збудування.
3 For Kristus levde ikkje heller seg sjølv til hugnad, men som skrive stend: «Deira hædingar som hædde deg, dei fall på meg.»
Бо і Христос не собі годив, а яко ж писано: Зневага зневажаючих Тебе упала на мене.
4 For alt det som fyrr er skrive, det er skrive oss til lærdom, so me skal hava von ved det tolmodet og den trøysti som skrifterne gjev.
Скільки бо перше написано, нам на науку написано, щоб через терпіннє та утїшеннє (з) писання мали надію.
5 Men Gud som gjev tolmod og trøyst, han gjeve at de må vera samlyndte med kvarandre etter Kristi Jesu fyredøme,
Бог же терпіння та утїшення нехай дасть вам однаково думати між собою по Христу Ісусові,
6 so de samheldige, med ein munn, kann prisa Gud og vår Herre Jesu Kristi Fader!
щоб однодушне, одними устами славили Бога й Отця Господа нашого Ісуса Христа.
7 Difor, tak dykk av kvarandre, liksom Kristus og tok seg av dykk til Guds æra!
Тим же приймайте один одного яко ж і Христос прийняв вас у славу Божу.
8 Eg meiner: Kristus hev vorte tenar for dei umskorne for Guds sannleik skuld, for å stadfesta lovnaderne til federne;
Глаголю ж, що Ісус Христос став ся слугою обрізання ради істини Божої, щоб ствердити обітовання отців,
9 men heidningarne skal prisa Gud for miskunn, som skrive stend: «Difor vil eg prisa deg millom heidningar og lovsyngja ditt namn.»
а для поган - з милості, щоб прославляли Бога, яко ж писано: За се визнавати му Тебе між поганами й імени Твоєму співати му.
10 Og atter segjer Skrifti: «Fagna dykk, heidningar, saman med hans folk!»
І знов глаголе: Звеседїть ся, погане, з людьми Його.
11 Og atter: «Lova Herren, alle heidningar, og prisa honom, alle folk!»
І знов: Хвалїть Господа, всі погане, і вихваляйте Його всі люде.
12 Og atter segjer Jesaja: «Koma skal Isais rotrenning, han som reiser seg til herre yver heidningar, på honom skal heidningarne vona.»
І знов Ісаїя глаголе: Буде корінь Єссеїв, Той, що встане, владикувати над поганами; на Него погане вповати муть.
13 Men den Gud som gjev voni, fylle dykk med all gleda og fred i trui, so de kann vera rike på von ved krafti frå den Heilage Ande!
Бог же вповання нехай сповнить вас усякими радощами й упокоєм у вірі, щоб ви збагатились упованнєм, силою Духа сьвятого.
14 Men eg og, mine brør, hev den visse trui um dykk, at de av dykk sjølve er fulle av godleik, fyllte med all kunnskap, duglege ogso til å påminna kvarandre.
Впевнив ся ж і я сам про вас, браттє моє, що й самі ви повні добрости, повні, всякого знання, і зможете один одного навчати.
15 Men endå hev eg sume stader skrive heller djervt til dykk, med di eg atter vilde gjeva dykk påminning etter den nåde som Gud hev gjeve meg,
Сьмілїще ж написав я вам, браттє моє, трохи, яко нагадуючи вам по благодаті, даній менї від Бога,
16 at eg skal vera Jesu Kristi offerprest for heidningarne og gjera prestetenesta med evangeliet, so heidningarne kann verta eit huglegt offer, helga ved den Heilage Ande.
щоб бути менї служителем Ісус-Христовим між поганами, сьвято проповідуючи благовісте Боже, щоб приношеннє від поган було приятне і осьвящене Духом сьвятим.
17 Difor hev eg mi ros i Kristus Jesus, i mi tenesta for Gud.
Маю оце похвалу через Христа Ісуса в Божих речах.
18 For eg vil ikkje våga meg til å tala um anna enn det som Kristus hev verka ved meg til å føra heidningar til lydnad, med ord og gjerning,
Не сьмію бо глаголати про таке, чого не вдіяв Христос через мене на послух поган, словом і дїлом,
19 med kraft av teikn og under, med kraft av Guds Ande, so eg fullt hev kunngjort Kristi evangelium frå Jerusalem og rundt ikring alt til Illyria,
силою ознак і чудес, силою Духа Божого; так що я від Єрусалиму і кругом аж до Ілирика сповнив благовісте Христове.
20 men då so, at eg sette mi æra i å forkynna evangeliet, ikkje der som Kristus alt var nemnd, at eg ikkje skulde byggja på framand grunnvoll,
Так силкувавсь я благовістити, не де іменував ся Христос, щоб на чужій основинї не будувати,
21 men, som skrive stend: «Dei som ingi kunngjering hev fenge um honom, skal sjå, og dei som ikkje hev høyrt, skal skyna.»
а яко ж писано: Кому не звіщено про Него, побачать, і котрі не чули, зрозуміють.
22 Det er mest dette som hev hindra meg frå å koma til dykk.
Тим же й був я з'упинений не раз, прийти до вас.
23 Men no, då eg ikkje lenger hev rom i desse landi, og i mange år hev lengta etter å koma til dykk,
Тепер же, більш не маючи місця в сих країнах, бажаннє ж маючи прийти до вас од многих лїт,
24 no vonar eg å få sjå dykk på gjenomferdi, når eg fer til Spania, og få fylgjeskap av dykk dit, når eg fyrst i nokon mun hev fenge hugnad hjå dykk.
як пійду в Іспанию, прийду до вас; сподіваюсь бо, проходючи, бачити вас, і що ви мене проведете туди, як перш вами трохи навтішаюсь
25 Men no fer eg til Jerusalem i tenesta for dei heilage.
Тепер же йду в Єрусалим, служити сьвятим.
26 For Makedonia og Akaia hev av si godvild gjort eit samanskot til dei fatige millom dei heilage i Jerusalem.
Зводили бо Македонці та Ахайцї удїлити дещо вбогим сьвятим, що в Єрусалимі.
27 Dei hev gjort det av si godvild, dei stend og i skuld til deim; for hev heidningarne fenge av deira åndelege gode ting, so er dei og skuldige til å tena deim med dei timelege.
Зволили, та й винні їм. Коли бо в духовному їх спільниками стали погане, то повинні в тїлесному послужити й їм.
28 Når eg då hev fullført dette og lagt denne frukt i deira hender, so vil eg fara derifrå gjenom dykkar by til Spania,
Се ж скінчивши й запечатавши (оддавши) їм овощ сей, пійду через вас в Іспанию.
29 og eg veit at når eg kjem til dykk, so skal eg koma med ei fylla av Kristi velsigning.
Знаю ж, що прийшовши до вас, в повнї благословення благовістя Христового прийду.
30 Men eg legg dykk på hjarta, brør, for vår Herre Jesu Kristi og Andens kjærleik, at de må strida med meg i dykkar bøner for meg til Gud,
Благаю ж вас, браттє, Господом нашим Ісусом Христом і любовю Духа, помагайте менї молитвами за мене до Бога,
31 at eg må ganga fri for dei vantruande i Judæa, og mi ærend til Jerusalem må tekkjast dei heilage,
щоб збавитись менї від непокірних в Юдеї, і щоб служба моя в Єрусалимі приятна була сьвятим,
32 so eg kann koma til dykk med gleda, um Gud so vil, og kveikjast upp i samvære med dykk.
щоб з радістю прийшов до вас волею Божою, та й покрепив ся з вами.
33 Fredsens Gud vere med dykk alle! Amen.
Бог же впокою з усіма вами. Амінь.