< Salmenes 89 >

1 Ein salme til lærdom av ezrahiten Etan. Um Herrens miskunns verk vil eg æveleg syngja frå ætt til ætt vil eg med min munn forkynna hans truskap.
Роздуми Етана-езрахітянина. Про милість Господа повіки співатиму, з роду в рід звіщатиму Його вірність.
2 For eg segjer: Æveleg vert miskunn uppbygd, i himmelen gjer du din truskap fast.
Кажу-бо я: навіки поставлена милість, на небесах утверджена Твоя вірність.
3 «Eg hev gjort ei pakt med min utvalde, eg hev svore for David, tenaren min:
«Уклав Я Завіт Свій з обраним Моїм, поклявся Я Давидові, рабу Своєму:
4 «Æveleg vil eg grunnfesta ditt avkjøme, og eg vil byggja din kongsstol frå ætt til ætt.»» (Sela)
навіки утверджу насіння Твоє, із роду в рід [непохитно] поставлю престол твій». (Села)
5 Og himmelen prisar di undergjerning, Herre, og din truskap fær pris i samlingi av dei heilage.
І небеса прославлять чудеса Твої, Господи, Твою вірність – на зібранні святих.
6 For kven i dei høge skyer likjest Herren? Kven er lik Herren millom gudesøner?
Бо хто на хмарах може стати в один ряд із Господом? Хто серед синів Божих міг би бути подібним до Господа?
7 Ein Gud som er ovskræmeleg i løynderådet til dei heilage, og til rædsla for alle som er ikring honom.
Бог трепетно вшанований на великій раді святих і грізний серед усіх, хто Його оточує.
8 Herre, allhers drott, kven er sterk som du, Herre? Og din truskap er kringum deg.
Господи, Боже Воїнств, хто такий могутній, як Ти? Вірність Твоя – навколо Тебе.
9 Du råder yver havsens ovmod; når bylgjorne i det reiser seg, stiller du deim.
Ти пануєш над розбурханим морем; коли здіймаються хвилі його, Ти втихомирюєш їх.
10 Du hev slege Rahab sund som ein ihelslegen, med din sterke arm hev du spreidt dine fiendar.
Ти вразив Раава, немов убитого в бою; Своїм раменом міцним Ти розсіяв ворогів Своїх.
11 Himmelen er din, og jordi er di; jordriket og alt som er i det, hev du grunnlagt.
Твої небеса і земля Твоя; Ти заснував всесвіт і все, що наповнює його.
12 Nord og sud hev du skapt; Tabor og Hermon fegnast i ditt namn.
Ти створив північ і південь; гори Тавор і Хермон веселяться іменем Твоїм.
13 Du hev ein arm med velde; sterk er di hand, høg er di høgre hand.
Рамено Твоє могутнє, рука Твоя міцна, піднесена правиця Твоя.
14 Rettferd og rett er grunnvoll for din kongsstol; miskunn og truskap gjeng fyre di åsyn.
Правда й справедливість – основа Твого престолу, милість та істина йдуть перед Твоїм обличчям.
15 Sælt er det folk som kjenner til glederop; i ljoset frå ditt andlit skal dei ferdast.
Блаженний народ, що знає звук сурми – у світлі Твого обличчя, Господи, вони ходять.
16 I ditt namn fegnast dei all dagen, og ved di rettferd vert dei upphøgde.
Іменем Твоїм веселяться цілий день і праведністю Твоєю підносяться.
17 For du er prydnaden i deira styrke, og ved din godhug lyfter du upp vårt horn.
Бо окраса їхньої міці – Ти, і завдяки прихильності Твоїй наш ріг піднесеться.
18 For Herren høyrer vår skjold til, og vår konge til Israels Heilage.
Адже від Господа – щит наш, і від Святого Ізраїлевого – цар наш.
19 Den gong tala du i ei syn til dine trugne og sagde: «Eg hev lagt hjelp i handi på ein veldug, eg hev upphøgt ein ungdom av folket.
Колись промовляв Ти у видінні вірним Своїм, кажучи: «Я подав допомогу воїну, підніс обраного з народу.
20 Eg hev funne David, tenaren min, med min heilage olje hev eg salva honom.
Я знайшов Давида, раба Мого, олією святою помазав його.
21 Mi hand skal alltid vera med honom, og min arm skal styrkja honom.
Рука Моя підтримає його, рамено Моє зміцнить його.
22 Fienden skal ikkje trengja honom, og den urettferdige skal ikkje kua honom.
Не здолає його ворог, і син беззаконня не буде його гнітити.
23 Men eg vil krasa hans motstandarar for hans åsyn, og slå deim som hatar honom.
Пошматую перед ним усіх ворогів його й розіб’ю ненависників його.
24 Og min truskap og mi miskunn skal vera med honom, og i mitt namn skal hans horn verta upplyft.
Вірність і милість Моя з ним, і в ім’я Моє піднесеться ріг його.
25 Eg vil leggja hans hand på havet og hans høgre hand på elvarne.
Покладу його руку на море, а його правицю – на ріки.
26 Han skal ropa til meg: «Du er min far, min Gud og mitt frelse-fjell!»
Він буде кликати Мене: „Ти – мій Батько, мій Бог і скеля мого спасіння!“
27 Og eg vil setja honom til den fyrstefødde, til den høgste av kongarne på jordi.
Я зроблю його первістком, вищим від усіх царів землі.
28 Mi miskunn imot honom vil eg æveleg halda ved lag, og mi pakt skal standa fast for honom.
Повіки берегтиму милість Мою до нього, і Завіт Мій з ним буде непорушним.
29 Og eg vil halda uppe hans avkjøme til æveleg tid, og hans kongsstol so lenge himmelen varer.
Продовжу насіння його навіки, і престол його – як дні неба.
30 Dersom hans born forlet mi lov og ikkje vandrar etter mine domar,
Якщо ж залишать нащадки його Закон Мій і не будуть ходити за Моїми законами правосуддя,
31 dersom dei bryt mine bodord og ikkje held mine fyresegner,
якщо статутами Моїми знехтують і заповідей Моїх дотримуватися не будуть,
32 då vil eg heimsøkja deira misgjerd med ris og deira skuld med plågor.
то Я жезлом покараю беззаконня їхні й ударами – їхні гріхи.
33 Men mi miskunn vil eg ikkje taka frå honom, og ikkje vil eg svika i min truskap.
Але милості Моєї не відійму від нього й не зраджу вірності Моєї.
34 Eg vil ikkje brjota mi pakt og ikkje brigda ordi frå mine lippor.
Не збезчещу Завіт Мій і того, що вийшло із вуст Моїх, не зміню.
35 Eitt hev eg svore ved min heilagdom, sanneleg, for David vil eg ikkje ljuga.
Одного разу заприсягнув Я святістю Моєю, як же [тепер] скажу Я неправду Давидові?
36 Hans avkjøme skal vera til æveleg tid, og hans kongsstol som soli for mi åsyn.
Насіння його повік перебуватиме, і престол його, як сонце, переді Мною,
37 Som månen skal han standa æveleg, og vitnet i skyi er trufast.» (Sela)
як той місяць – свідок вірний на хмарах – навіки утверджений». (Села)
38 Og du hev støytt burt og forsmått, du hev vorte harm på den du hev salva.
Але Ти знехтував, відкинув, розгнівався на Свого помазанця.
39 Du hev rist av deg pakti med din tenar, du hev skjemt hans kruna og kasta henne på jordi.
Ти зневажив Завіт із рабом Своїм, кинув на землю вінець його.
40 Du hev brote ned alle murarne hans, du hev gjort hans festningar til grusdungar.
Ти зруйнував усі огорожі його, перетворив фортеці його на руїну.
41 Alle som fer fram på vegen, plundrar honom, han hev vorte til spott for grannarne sine.
Грабують його всі, хто проходить дорогою; він став ганьбою для сусідів своїх.
42 Du hev upphøgt den høgre hand til hans motstandarar, du hev gjort alle hans fiendar glade.
Ти підніс правицю супротивників його, порадував усіх його ворогів.
43 Du hev og late og hans sverdsegg vika, og hev ikkje halde honom uppe i striden.
Ти повернув назад вістря його меча й не підтримав його на війні.
44 Du hev gjort ende på hans glans og kasta hans kongsstol til jordi.
Ти поклав край його величі й престол його кинув на землю.
45 Du hev korta av hans ungdoms dagar, du hev lagt skam yver honom. (Sela)
Ти скоротив дні юності його, вкрив його соромом. (Села)
46 Kor lenge, Herre, vil du løyna deg æveleg? Kor lenge skal din harm brenna som eld?
Доки, Господи, ховатися будеш? Чи назавжди? [Доки] палатиме, як вогонь, гнів Твій?
47 Kom då i hug kor stutt mitt liv er, og kor forgjengelege du hev skapt alle menneskjeborn.
Згадай, яке швидкоплинне життя моє! Для якого марного [життя] Ти створив усіх синів людських!
48 Kven fær vel liva og ikkje sjå dauden? Kven friar si sjæl frå helheims vald? (Sela) (Sheol h7585)
Чи може хто жити й не побачити смерті? Чи може хто врятувати душу свою від царства мертвих? (Села) (Sheol h7585)
49 Herre, kvar er dine nådegjerningar frå fordoms tid, som du med eid lova David i din truskap?
Де ж милість Твоя, яку раніше Ти з’являв, Володарю, про яку присягався Давидові вірністю Своєю?
50 Herre, kom i hug den skam som ligg yver dine tenarar, at eg må bera i fanget alle dei mange folk,
Згадай, Володарю, ганьбу рабів Твоїх, яку я терплю в нутрі моєму від численних народів,
51 at dine fiendar spottar, Herre, at dei spottar hans fotspor som du hev salva.
як безчестять вороги Твої, Господи, як неславлять сліди помазанця Твого.
52 Lova vere Herren æveleg! Amen, amen!
Благословенний Господь повіки!

< Salmenes 89 >