Salmenes 81
1 Til songmeisteren, etter Gittit; av Asaf. Syng med fagnad for Gud, vår styrke! Ropa med gleda for Jakobs Gud!
Для дириґента хору. На ґітійськім знарядді. Аса́фів. Співайте Богові, нашій тверди́ні, покли́куйте Богові Якова,
2 Set i med song, og lat trumma høyrast, den væne cither med harpa!
заспівайте пісню, і заграйте на бу́бні, на ци́трі приємній із гу́слами,
3 Blås i lur ved nymåne, ved fullmåne på vår høgtidsdag!
засурмі́ть у сурму́ в новомі́сяччя, на по́вні в день нашого свята,
4 For det er ei lov for Israel, ein rett for Jakobs Gud.
бо це право Ізраїлеві, Зако́н Бога Якова!
5 Han sette det til eit vitnemål i Josef då han drog ut gjenom Egyptarland. - Eit mål som eg ikkje kjende, høyrde eg:
На сві́дчення в Йо́сипі Він учинив його, як пішов був на землю єгипетську. Почув був там мову, якої не знав:
6 «Eg løyste hans oksl frå byrdi, hans hender vart frie frå berekorgi.
„Раме́на його Я звільнив з тягару́, від коша́ його ру́ки звільнились.
7 I trengsla ropa du, og eg fria deg ut, eg svara deg, løynd i toresky, eg prøvde deg ved Meribavatni. (Sela)
Ти був кликав у недолі, — й я ви́дер тебе, Я відповідаю тобі в укритті громові́м, Я ви́пробував був тебе над водою Мери́ви. (Се́ла)
8 Høyr, mitt folk, so vil eg vitna for deg! Israel, gjev du vilde høyra på meg!
Слухай же ти, Мій наро́де, і хай Я засві́дчу тобі, о Ізраїлю, — коли б ти послухав Мене:
9 Det skal ikkje finnast nokon annan gud hjå deg, og du skal ikkje tilbeda ein framand gud.
нехай бога чужого у тебе не буде, і не кланяйся богу сторонньому!
10 Eg er Herren, din Gud, som førde deg upp frå Egyptarland, lat munnen vidt upp, at eg kann fylla honom!
Я — Господь, Бог твій, що з кра́ю єгипетського тебе вивів, відчини свої уста — і Я їх напо́вню!
11 Men folket mitt høyrde ikkje på mi røyst, og Israel vilde ikkje lyda meg.
Але́ Мій народ не послухався був Мого голосу, не згодився зо Мною Ізра́їль, —
12 So let eg deim fara med sitt harde hjarta, at dei kunde ganga i sine eigne råder.
і Я їх пустив ради впе́ртости їхнього серця, — нехай вони йдуть за своїми пора́дами!
13 Gjev mitt folk vilde høyra på meg, gjev Israel vilde vandra på mine vegar!
Коли б Мій наро́д був послухав Мене, коли б був Ізраїль ходив по доро́гах Моїх,
14 Snart skulde eg då bøygja deira fiendar, eg skulde venda mi hand imot deira motstandarar.
ще мало — і Я похили́в би був їхніх ворогів, і руку Свою поверну́в би був Я на проти́вників їхніх!
15 Dei som hatar Herren, skulde høla honom, og deira tid skulde vara æveleg.
Ненави́сники Господа йому б покори́лись, — і був би навіки їхній час,
16 Og eg skulde føda honom med den beste kveite, og frå berget skulde eg metta deg med honning.»
і Я жи́ром пшениці його годува́в би, і медом із скелі тебе б насища́в!“
