Salmenes 73
1 Ein salme av Asaf. Ja, Gud er god mot Israel, mot deim som hev eit reint hjarta.
Псалом Асафів. Який же добрий Бог до Ізраїля, до чистих серцем!
2 Men eg - mine føter hadde so nær snåva, det skilde lite at mine stig hadde skride ut.
А в мене ледь не похитнулися мої ноги, мало не втратили опору мої стопи,
3 For eg harmast på dei ovmodige, når eg såg at det gjekk dei gudlause godt.
коли я позаздрив нерозумним, побачивши добробут нечестивих!
4 For dei er frie frå verk til dei døyr, og deira kropp er feit.
Адже немає в них страждань до самої смерті й тіла їхні пашіють здоров’ям.
5 Dei veit ikkje av naud som andre folk, og dei vert ikkje plåga som andre menneskje.
Вони вільні від тягарів людських, і труднощі людські не торкаються їх.
6 Difor er ovmod deira halsprydnad, vald sveiper seg um deim som eit klædeplagg.
Тому пиха вкрила їм шию намистом, насильство вдягає їх неначе шати.
7 Augo deira glytter ut or feitt, deira hjartans tankar bryt fram.
Вирячилися від жиру їхні очі – збулися [в них] розбещені задуми серця.
8 Dei spottar og talar i vondskap um valdsverk, frå høgdi talar dei.
Глузують і говорять злісно, розмовляють зухвало про пригнічення.
9 Dei set sin munn til himmelen, og deira tunga fer fram yver jordi.
На небеса зазіхають вуста їхні, і язик їхній по землі походжає.
10 Difor vendar deira folk seg til, og mykje vatn syg dei inn.
Тому туди ж народ Його звертається, п’ють собі жадібно воду повною мірою.
11 Og dei segjer: «Korleis skulde Gud vita noko? Finst det vel kunnskap hjå den Høgste?»
Вони говорять: «Як дізнається Бог? Хіба є знання у Всевишнього?
12 Sjå desse er ugudlege, og æveleg trygge veks dei i magt.
Ось вони нечестиві, але завжди безтурботні й примножують статки!»
13 Ja, fåfengt hev eg reinsa mitt hjarta og tvege mine hender i uskyld,
Так чи не дарма я тримав у чистоті моє серце й обмивав у невинності мої руки?
14 eg vart like vel plåga heile dagen, og kvar morgon fekk eg tukt.
Я був уражений картанням цілий день і докорами сумління – щоранку.
15 Dersom eg hadde sagt: «Eg vil tala soleis, » då hadde eg vore utru mot ætti av dine born.
Якби сказав я сам собі: «Буду міркувати, як вони!», то цим я зрадив би рід синів Твоїх.
16 Og når eg tenkte etter korleis eg skulda skyna dette, vart det for mødesamt var det for meg
І роздумував я, щоб пізнати це, але воно було тяжким в очах моїх.
17 - til dess eg gjekk inn i Guds heilagdomar og agta på deira ende.
Аж поки не увійшов я до святилища Божого й не зрозумів, яким буде їхній кінець.
18 Ja, på hålka set du deim; du let deim falla radt til grunns.
Так, Ти ставиш їх на стежках слизьких і [потім] штовхаєш їх до загибелі.
19 Kor dei vart øydelagde i ein augneblink! Dei gjekk under, fekk ein skræmeleg ende.
Як несподівано вони перетворилися на руїну, зникли, згинули від жаху!
20 Som ein vanvyrder ein draum når ein vaknar, soleis vanvyrder du, Herre, deira bilæte når du vert vaken.
Як сновидіння [зникає] після пробудження, так і Ти, Владико, повставши, їхні мрії обернеш на сором.
21 Når mitt hjarta var beiskt, og eg fekk styng i nyro,
Коли ж серце моє гарячилося й нутрощі мої терзалися,
22 då var eg uvitug og skyna inkje, eit fe var eg imot deg.
тоді я був невігласом і нерозумним, мов худоба, перед Тобою.
23 Men eg er alltid hjå deg, du hev gripe mi høgre hand.
Та я завжди з Тобою: Ти тримаєш мою правицю у [Своїй] руці.
24 Du vil leida meg med di råd og sidan tek du meg upp til æra.
Ти ведеш мене Своєю порадою, а потім приймеш мене у славу.
25 Kven hev eg i himmelen? Og når du er min, hev eg ingen hug til jordi.
Хто є в мене на небі, [крім Тебе]? Коли Ти зі мною, нічого на землі не хочу!
26 Um mitt kjøt og hjarta vert til inkjes, so er Gud æveleg mitt hjartans berg og min deil.
Виснажилося моє тіло й моє серце, та скеля серця мого й доля моя навіки – Бог!
27 For sjå, dei som er langt burte frå deg, skal ganga til grunnar; du tyner alle som i hor gjeng frå deg.
Ось ті, хто далекий від Тебе, загинуть; Ти знищиш усіх, хто блукає [вдалині] від Тебе.
28 Men for meg er det godt å halda meg nær til Gud, eg set mi lit til Herren, Herren, at eg må fortelja alle dine gjerningar.
А щодо мене, то добре мені наближатися до Бога; у Володаря Господа мій притулок, щоб я міг звіщати Його діяння.
