Salmenes 68
1 Til songmeisteren; av David; ein salme, ein song. Gud reiser seg, hans fiendar vert spreidde, og dei som hatar honom, flyr for hans åsyn.
Для дириґента хору. Псалом Давидів. Пісня. Нехай воскре́сне Бог, — і розпоро́шаться вороги́ Його, і нехай від лиця Його повтіка́ють Його ненави́сники!
2 Liksom røyk driv burt, so driv du deim burt; liksom voks brånar for eld, so gjeng dei ugudlege til grunnar for Guds åsyn.
Як дим розвіва́ється, так їх розві́й, як то́питься віск від огню́, отак несправедли́ві заги́нуть перед Божим лице́м!
3 Og dei rettferdige gled seg, dei fagnar seg for Guds åsyn, dei frygdar seg med gleda.
А пра́ведні будуть раді́ти, і будуть ті́шитися перед Богом, і весели́тися в радості будуть!
4 Syng for Gud, syng lov for hans namn! Bygg veg for han som fer fram i øydemarker, Jah er namnet hans, og fegnast for hans åsyn!
Співайте Богові, виспівуйте Йме́нню Його, рівняйте дорогу Тому́, Хто їде на хмарах, — Господь Йому Йме́ння, — та перед Ним веселі́ться!
5 Far for farlause og domar for enkjor er Gud i sin heilage bustad.
Си́ротам батько й вдови́цям суддя́, — то Бог у святому мешка́нні Своїм!
6 Gud gjev dei einslege hus og heim, han fører fangar ut til lukka; berre dei motstridige bur i turrlende.
Бог самі́тних уводить до дому, витягує в'я́знів з кайда́нів, — тільки відсту́пники ме́шкати будуть у спа́леній сонцем землі!
7 Gud, då du drog ut framfyre folket ditt, då du skreid fram i øydemarki (Sela)
Боже, коли перед наро́дом Своїм Ти вихо́див, коли йшов Ти пустинею, (Се́ла)
8 då skalv jordi, ja, himmelen draup for Guds åsyn, Sinai der burte skalv for Guds, Israels Guds, åsyn.
то трясла́ся земля, також ка́пало небо було перед Богом, Сіна́й затремті́в перед Богом, Богом Ізраїля!
9 Rikelegt regn let du falla, Gud, du styrkte arven din då han var utmødd.
Дощ добродійний спускаєш Ти кра́плями, Боже, на спа́док Свій перему́чений — міцно поставив його́.
10 Ditt folk sette seg ned i landet; Gud, du var god og reidde det til for armingen.
У ньому сиділо Твоє многолю́ддя, у Своїй доброті́ все готуєш Ти бідному, Боже!
11 Herren gjev sigersong; ein stor skare av kvinnor kjem med gledebod.
Господь дає слово; прові́сниць велика много́та:
12 Kongar yver herar flyr, dei flyr, og ho som sit heime, deiler herfang.
„Царі військ утікають, утікають, па́ні ж до́му розділює здо́бич“.
13 Når de ligg millom felæger, er det som sylvlagde duvevengjer, og vengfjører med grøn gullglima.
Коли ви спочиваєте між обійстя́ми — то кри́ла голубки покриті сріблом, а пе́ра її — зеленка́вістю золота.
14 Når den Allmegtige spreider kongar der, er det som det snøar på Salmon.
Коли Всемогу́тній царів розпоро́шував в Кра́ї, то сніг Ти спускав на Цалмо́ні.
15 Eit Guds fjell er Basans fjell, eit fjell med mange kollar er Basans fjell.
Гора Божа — Баша́нська гора, гора верхогі́р'я — гора та Баша́нська.
16 Kvifor ser de skakt, de fjell med mange kollar, til det fjellet der Gud tekkjest å bu? Herren skal og bu der for alltid.
Верхогі́р'я, — чого за́здрісно ди́витеся на ту го́ру, що Бог зажадав на мешка́ння Своє, і Госпо́дь буде ме́шкати там за́вжди?
17 Guds vogner er tvo gonger ti tusund, tusund på tusund, Herren er imillom deim, Sinai er i heilagdomen.
Колесни́ць Божих дві десятьти́сячки, тисячі багатокра́тні, — Господь із Сіна́ю прибув до святині.
18 Du for upp i det høge, førde fangar burt, tok gåvor millom menneskje, ogso av dei tråssuge, at du kunde bu der, Herre Gud.
Ти піднявся був на висоту́, полоне́них набрав, узяв дари ради люди́ни, — і відсту́пники ме́шкати будуть у Господа Бога також.
19 Lova vere Herren dag etter dag! Legg dei byrd på oss, er Gud vår frelsa. (Sela)
Благословенний Господь, — тягарі́ Він щоденно нам носить, Бог — наше спасіння! (Се́ла)
20 Gud er for oss ein Gud til frelsa, og hjå Herren, Herren er det utvegar frå dauden.
Бог для нас — Бог спасіння, і в Господа Владики ви́ходи смерти!
21 Ja, Gud krasar hovudet på sine fiendar, den hærde hovudkruna på honom som ferdast i si syndeskuld.
Але розторо́щить Бог го́лову Своїх ворогів, ма́ківку, вкриту волоссям, того, хто в гріха́х своїх ходить!
22 Herren segjer: «Frå Basan tek eg deim att, eg vil taka deim att frå havsens djup,
Промовив Господь: „Я спрова́джу з Баша́ну тебе́, з глибин моря спрова́джу,
23 so foten din må trakka i blod, tunga åt hundarne dine få sin lut av fiendarne.»
щоб ти но́гу свою мив у кро́ві, щоб язик твоїх псів мав частину свою в ворогів!“
24 Dei ser di sigersferd, Gud, sigersferdi der min Gud, min konge, fer inn i heilagdomen.
Похо́ди Твої, Боже, ба́чено, похо́ди Бога мого у святині мого Царя:
25 Fyre gjeng songarar, etterpå harpespelarar midt imillom møyar som slær på trummor.
Попе́реду йшли співаки́, пото́му грачі́, посеред дівчат, що бряжча́ли на бу́бнах:
26 Lova Gud i samlingarne, lova Herren, de som er av Israels kjelda!
„Благословляйте на зборах Бога, Господа, ви, хто від джерел Ізраїля!“
27 Der er Benjamin, den yngste, som er herre yver deim, hovdingarne av Juda - deira hop, hovdingarne av Sebulon, hovdingarne av Naftali.
Там Веніями́н молодий, їхній воло́дар, князі Юди, їхні полки́, князі Завуло́на, князі Нефтали́ма.
28 Din Gud hev bode at du skal vera sterk; Gud, styrk det som du hev gjort for oss!
Твій Бог наказав тобі силу, — будь силою, Боже, того́, кого нам учинив!
29 For ditt tempel skuld yver Jerusalem vil kongar føra gåvor til deg.
Із храму Твого на Єрусалимі царі привезуть Тобі дара.
30 Skjell på dyret i sevet, på stuteflokken og folkekalvarne, so dei kastar seg ned for deg med sylvstykke! Han spreider folk som er huga på strid.
Погрози́ звірині́ в очере́ті, череді волів ра́зом з телятами лю́дськими, понищ тих, хто кава́лками срі́бла ми́лується, розпоро́ш ті наро́ди, що воєн бажають!
31 Velduge menner skal koma frå Egyptarland, Ætiopia skal skunda seg og retta henderne ut til Gud.
При́йдуть з Єгипту посли, і руки свої Куш простягне до Бога.
32 De rike på jordi, syng for Gud, syng lov for Herren! (Sela)
Царства землі, — співайте Богові, виспівуйте Господа, (Се́ла)
33 Han som fer fram i dei eldegamle himle-himlar! Sjå, han let si røyst høyra, ei veldug røyst.
що їздить в відвічному небі небес. Ось Він загримить Своїм голосом, голосом сильним.
34 Gjev Gud magt! Yver Israel er hans høgd, og hans magt i dei høge skyer.
Ви́знайте Богові силу, величність Його над Ізраїлем, а в хмарах потуга Його!
35 Skræmeleg er du, Gud, frå dine heilagdomar; Israels Gud, han gjev folket magt og styrke. Lova vere Gud!
Бог грізни́й у святинях Своїх, Бог Ізраїлів Він, що наро́дові дає силу й міць, Бог благослове́нний!
