Salmenes 63

1 Ein salme av David, då han var i Juda øydemark. Gud, du er min Gud, eg søkjer deg tidleg; mi sjæl tyrster etter deg, mitt kjøt lengtar etter deg i eit turt land som ligg i vanmagt utan vatn.

Псалом Давидів, коли був він у пустині юдейській. Боже — Ти Бог мій, я шукаю від ра́ння Тебе, душа моя пра́гне до Тебе, тужить тіло моє за Тобою в країні пусте́льній і ви́мученій без води.

2 Soleis hev eg set etter deg i heilagdomen til å sjå di kraft og di æra.

Я так пригляда́вся до Тебе в святині, щоб бачити силу Твою й Твою славу, —

3 For di miskunn er betre enn livet, mine lippor skal prisa deg.

ліпша бо милість Твоя над життя, й мої уста Тебе прославля́ють!

4 Soleis vil eg lova deg so lenge eg liver, i ditt namn vil eg lyfta upp mine hender.

Так я буду в житті своїм благословля́ти Тебе, ради Йме́ння Твого́ буду руки свої підіймати!

5 Som av merg og feitt skal mi sjæl verta mett, og med lovsyngjande lippor skal min munn prisa deg.

Наси́чується, ніби лоєм і товщем, душа моя, а уста́ мої хвалять губа́ми співни́ми.

6 Når eg kjem deg i hug på mitt lægje, tenkjer eg på deg i nattevakterne.

Як згадаю Тебе на посте́лі своїй, розмишля́ю про Тебе в сторо́жах нічни́х:

7 For du hev vore hjelp for meg, i skuggen av dine vengjer kann eg fegnast.

що став Ти на поміч для мене, в тіні́ ж Твоїх крил я співатиму!

8 Mi sjæl heng fast ved deg; di høgre hand held meg uppe.

Пригорну́лась до Тебе душа моя, прави́ця Твоя підпирає мене.

9 Men dei som stend meg etter livet og vil tyna det, dei skal koma til dei nedste djup i jordi.

Вороги ж мою душу шукають для згуби, — нехай западу́ться до спо́ду землі,

10 Dei skal verta yvergjevne til sverdmagt, verta til ran for revar.

нехай помордо́вані бу́дуть мече́м, бодай стали шака́лам пожи́вою!

11 Men kongen skal gleda seg i Gud; kvar den som sver ved honom, skal prisa seg sæl, for ljugararne skal verta målbundne.

А цар звесели́ться у Бозі, буде хва́лений кожен, хто йому присягає, будуть бо за́мкнені уста лжемо́вцям!