< Salmenes 63 >
1 Ein salme av David, då han var i Juda øydemark. Gud, du er min Gud, eg søkjer deg tidleg; mi sjæl tyrster etter deg, mitt kjøt lengtar etter deg i eit turt land som ligg i vanmagt utan vatn.
Псалом Давидів, коли він був у пустелі Юдейській. Боже, Ти – мій Бог, Тебе я пристрасно шукаю. Душа моя спрагла Тебе, тіло моє тужить за Тобою у землі висохлій і виснаженій, де немає води.
2 Soleis hev eg set etter deg i heilagdomen til å sjå di kraft og di æra.
Так я споглядав Тебе у святилищі, щоб побачити могутність Твою і славу.
3 For di miskunn er betre enn livet, mine lippor skal prisa deg.
Бо милість Твоя краща від [самого] життя, [тому] вуста мої хвалитимуть Тебе.
4 Soleis vil eg lova deg so lenge eg liver, i ditt namn vil eg lyfta upp mine hender.
Я благословлятиму Тебе, поки житиму, в ім’я Твоє піднесу мої руки.
5 Som av merg og feitt skal mi sjæl verta mett, og med lovsyngjande lippor skal min munn prisa deg.
Неначе лоєм і олією, насичується душа моя, і вуста мої радісно прославляють Тебе,
6 Når eg kjem deg i hug på mitt lægje, tenkjer eg på deg i nattevakterne.
коли я згадую Тебе на моєму ложі, у нічні години роздумую про Тебе.
7 For du hev vore hjelp for meg, i skuggen av dine vengjer kann eg fegnast.
Бо Ти був мені допомогою, і в тіні Твоїх крил я радітиму.
8 Mi sjæl heng fast ved deg; di høgre hand held meg uppe.
Прилинула до Тебе душа моя, правиця ж Твоя підтримує мене.
9 Men dei som stend meg etter livet og vil tyna det, dei skal koma til dei nedste djup i jordi.
А ті, хто прагне загибелі для душі моєї, нехай зійдуть у глибини землі.
10 Dei skal verta yvergjevne til sverdmagt, verta til ran for revar.
Нехай віддані мечу, вони стануть здобиччю лисиць.
11 Men kongen skal gleda seg i Gud; kvar den som sver ved honom, skal prisa seg sæl, for ljugararne skal verta målbundne.
Цар же нехай радіє Богом, нехай прославляють Його всі, хто Ним присягає, та замовкнуть вуста тих, хто промовляє неправду.