< Salmenes 55 >
1 Til songmeisteren, med strengleik; ein song til lærdom av David. Gud, vend øyra til mi bøn, og løyn deg ikkje for mi naudbeding!
Керівнику хору. На струнних інструментах. Повчання Давидове. Прислухайся, Боже, до моєї молитви, не ховайся від мого благання;
2 Gjev gaum etter meg og svara meg! Eg er uroleg med mine sorgfyllte tankar, og eg må stynja
прислухайся до мене і дай мені відповідь! Я блукаю в тяжких думках своїх і зітхаю
3 for rop frå fienden, for trykk frå den ugudlege. For dei velter vondt yver meg, og i vreide forfylgjer dei meg.
від голосу ворога, від утисків нечестивого. Бо вони наводять на мене беззаконня й гнівно ворогують зі мною.
4 Mitt hjarta skjelv i meg, og daudens fæle hev falle på meg.
Серце моє тремтить у моєму нутрі, жахи смерті напали на мене.
5 Otte og skjelving kjem yver meg og rædsla legg seg på meg.
Страх і трепет увійшли в мене, і тремтіння охопило мене.
6 Og eg segjer: «Å, hadde eg vengjer som duva, då skulde eg fljuga burt og finna ein bustad.
Сказав я: «Хто б дав мені крила голубині! Я полетів би й віднайшов спокій,
7 Sjå, eg vilde fly langt burt, eg vilde finna herbyrge i øydemarki. (Sela)
полинув би вдалечінь, спочив би в пустелі. (Села)
8 Eg vilde skunda meg i livd for den føykjande vinden, for stormen.»
Поспішив би знайти собі прихисток від рвучкого вітру й бурі».
9 Sluk deim, Herre, kløyv deira tungemål! For eg ser vald og kiv i byen.
Збентеж їх, Владико, розділи їм язики, бо бачу я насильство й заколот у місті.
10 Dag og natt renner dei kringum honom på murarne, ugjerd og møda er midt i honom.
Удень та вночі вони обходять його на стінах, беззаконня й утиск всередині нього.
11 Tjon er midt i honom, og ikkje vik frå gatorne vald og svik.
Погибель серед міста, його гноблення й підступ не покидають вулиць.
12 For ikkje min fiende er det som hæder meg - det kunde eg tola; ikkje min uven er det som briskar seg mot meg - då kunde eg gøyma meg for honom.
Адже не ворог ганьбить мене, – я перетерпів би це, – не ненависник мій величається наді мною, – я сховався б від нього.
13 Men du er det, du som var min likemann, min ven, min kjenning, -
Але ти, кого я вважав одним цілим із собою, приятель мій, щирий друг мій,
14 me som hadde huglegt samråd med kvarandre, som gjekk til Guds hus med den glade hop.
з ким разом ми насолоджувалися щирим спілкуванням, у дім Божий ми ходили однодушно.
15 Lat dauden koma brått på deim! Lat deim fara ned til helheimen livande! For vondskap råder i deira bustad og i deira hjarta. (Sheol )
Нехай же смерть спіткає їх, нехай вони зійдуть живими до царства мертвих, бо зло в їхніх помешканнях та в нутрощах їхніх. (Sheol )
16 Eg vil ropa til Gud, og Herren skal frelsa meg.
Я ж до Бога кличу, і Господь врятує мене.
17 Kveld og morgon og middag vil eg klaga og sukka, so vil han høyra mi røyst.
Увечері, вранці й опівдні я бідкаюся й бентежуся, і Він чує мій голос.
18 Han løyser ut mi sjæl frå strid mot meg og gjev meg fred, for mange er dei mot meg.
Він мирно визволить мою душу від битви проти мене, бо численні ті, хто [повстав] на мене.
19 Gud skal høyra og svara deim - han sit frå fordoms tid, (sela) deim som ikkje vil verta annarleis og som ikkje ottast Gud.
Бог почує та упокорить їх, Той, Хто справіку сидить [на престолі]. (Села) Бо вони не змінюються й Бога не бояться.
20 Han legg hand på folk som held fred med honom, han bryt si pakt.
Підняв [товариш мій] руки свої на близьких друзів, знехтував своїм заповітом.
21 Ordi frå hans munn er håle som smør, men hans hjarta er fullt av strid. Hans ord er mjukare enn olje, og dei er då utdregne sverd.
Вуста його слизькі, немов масло, але війна в його серці; слова його ніжніші за олію, але вони – оголені мечі.
22 Kasta byrdi di på Herren, og han skal halda deg uppe! han skal ikkje i all æva lata den rettferdige verta rikka.
Переклади свій тягар на Господа – і Він підтримає тебе; Він ніколи не дасть праведникові похитнутися.
23 Men du, Gud, skal støyta deim ned i den djupe grav; blodgiruge og falske menner skal ikkje nå til helvti av si livetid; men eg set mi lit til deg.
Але Ти, Боже, скинеш їх до прірви загибелі. Люди кровожерні й підступні не дотягнуть навіть до половини своїх днів. А я на Тебе покладаюся.