Salmenes 34
1 Av David, då han gjorde seg galen hjå Abimelek, so han jaga honom av, og han gjekk burt. Eg vil lova Herren alle tider, hans pris skal stendigt vera i min munn.
Давидів, коли він удавав був причи́нного перед Авімелехом, що вигнав його, і той пішов. Я благословля́тиму Господа кожного ча́су, хвала́ Йому за́всіди в у́стах моїх!
2 Mi sjæl skal rosa seg av Herren; dei spaklyndte skal høyra det og gleda seg.
Душа моя буде хвалитися Господом, — хай це почують слухня́ні, і нехай звеселяться!
3 Lova Herren storleg med meg, og lat oss saman upphøgja hans namn!
Зо мною звели́чуйте Господа, і підносьте Ім'я́ Його ра́зом!
4 Eg søkte Herren, og han svara meg og fria meg frå alle mine rædslor.
Шукав я був Господа, — і Він озвався до мене, і від усіх небезпе́к мене ви́зволив.
5 Dei som skoda upp til honom, lyste av gleda, og deira andlit turvte aldri blygjast.
Приглядайтесь до Нього — й зася́єте, і не посоро́мляться ваші обличчя!
6 Her er ein arming som ropa, og Herren høyrde og frelste honom frå alle hans trengslor.
Цей убогий взивав, — і Господь його ви́слухав, і від усіх його бід його ви́зволив.
7 Herrens englar lægrar seg rundt ikring deim som ottast honom, og han friar deim ut.
Ангол Господній табо́ром стає кругом тих, хто боїться його́, — і визво́лює їх.
8 Smaka og sjå at Herren er god! Sæl er den mann som flyr til honom.
Скушту́йте й побачте, який добрий Госпо́дь, блаженна люди́на, що надію на Нього кладе́!
9 Ottast Herren, de hans heilage, for inkje vantar dei som ottast honom.
Бійтеся Господа, всі святії Його, бо ті, що бояться Його, недостатку не мають!
10 Unge løvor lid naud og svelt, men dei som søkjer Herren, deim vantar det inkje godt.
Левчуки́ бідні й голодні, а ті, хто пошукує Господа, недостатку не чують в усьому добрі́.
11 Kom born, høyr meg! Eg vil læra dykk otte for Herren.
Ходіть, діти, послухайте мене, — стра́ху Господнього я вас навчу!
12 Kven er den mann som hev lyst til liv, som ynskjer seg dagar til å sjå lukka?
Хто та людина, що хоче життя, що любить дні довгі, щоб бачити добро́?
13 Vakta di tunga frå det som vondt er, og lippor for svikfull tale!
Свого язика́ бережи від лихого, а уста свої — від гово́рений пі́дступу.
14 Vik burt frå det vonde og gjer det gode, søk fred og far etter honom!
Відступися від злого і добре чини, миру шукай і женися за ним!
15 Herrens augo er vende til dei rettferdige, og hans øyro til deira rop.
Очі Господні на праведних, уші ж Його — на їхній зойк,
16 Herrens åsyn er imot deim som gjer vondt, til å rydja ut deira minne frå jordi.
Господнє лице — на злочинців, щоб ви́нищити їхню пам'ять з землі.
17 Hine ropar, og Herren høyrer og friar deim ut or alle deira trengslor.
Коли пра́ведні кли́чуть, то їх чує Господь, і з усіх утисків їхніх визво́лює їх.
18 Herren er nær hjå deim som hev eit sundbrote hjarta, og frelser deim som hev ei hugsprengd ånd.
Господь зламаносе́рдим близьки́й, і впоко́рених духом спасає.
19 Mange ulukkor kjem yver den rettferdige, men Herren friar honom ut or deim alle.
Багато лихого для праведного, та його визволя́є Господь з них усіх:
20 Herren tek vare på alle hans bein, ikkje eitt av deim vert brote.
Він пильнує всі кості його, — із них жо́дна не зламається!
21 Ulukka drep den ugudlege, og dei som hatar den rettferdige, vert saka.
Зло безбожному смерть заподіє, і винними будуть усі, хто нена́видить праведного.
22 Herren løyser ut deira sjæl som tener honom, og av dei som flyr til honom, vert ingen saka.
Господь ви́зволить душу рабів Своїх, і винні не будуть усі, хто вдається до Нього!
