< Salmenes 26 >
1 Av David. Søm meg til min rett, Herre! for eg hev fare fram i mi uskyld, og til Herren hev eg sett mi lit uruggeleg.
Давидів.
2 Prøv meg, Herre, og freista meg, ransaka mine nyro og mitt hjarta!
Перевір мене, Господи, і ви́пробуй мене, перетопи́ мої ни́рки та серце моє,
3 For din nåde er for mine augo, og eg ferdast i di sanning.
бо перед очима моїми Твоє милосердя, і в правді Твоїй я ходив.
4 Eg sit ikkje saman med falske menner og gjeng ikkje inn hjå fule folk.
Не сидів я з людьми́ неправдивими, і не бу́ду ходити з лукавими,
5 Eg hatar samkoma av illmenne, og hjå dei ugudlege sit eg ikkje.
я громаду злочи́нців знена́видів, і з грішниками я сидіти не буду.
6 Eg tvær mine hender i uskyld og vil gjerne ferdast um ditt altar, Herre,
Умию в неви́нності руки свої, й обійду́ Твого, Господи, же́ртівника,
7 til å kveda lydt med lovsongs røyst og fortelja um alle dine under.
щоб хвалу́ Тобі го́лосно ви́голосити, та звісти́ти про всі чу́да Твої.
8 Herre, eg elskar di husvist og den stad der din herlegdom bur.
Господи, — полюбив я оселю дому Твого́, і місце перебува́ння слави Твоєї.
9 Rykk ikkje mi sjæl burt med syndarar eller mitt liv med blodgiruge menner,
Не губи Ти моєї душі з нечестивими, та мого життя з кровоже́рами,
10 som hev skamgjerd i sine hender og si høgre hand full av mutor.
що в руках їх злоді́йство, що їхня прави́ця напо́внена пі́дкупом.
11 Men eg fer fram i mi uskyld; løys meg ut og ver meg nådig!
А я бу́ду ходити в своїй непоро́чності, — визволь мене та помилуй мене!
12 Min fot stend på slettlende. I samlingarne skal eg lova Herren.
Нога моя стала на рівному місці, — на збо́рах я благословля́тиму Господа!