Salmenes 147
1 Halleluja! For det er godt å lovsyngja vår Gud, for yndelegt er det, og lovsong høver vel.
Алілуя! Як добре співати Богові нашому, яка ж приємна належна Йому хвала!
2 Herren byggjer upp Jerusalem, han samlar dei burtdrivne israelitar.
Господь відбудовує Єрусалим, збирає вигнанців Ізраїля;
3 Han lækjer deim som hev sundbrote hjarta, og bind um deira verkjande sår.
зцілює розбитих серцем і перев’язує їхні рани;
4 Han set tal på stjernorne, han nemner deim alle med namn.
обчислює кількість зірок і кожну називає поіменно.
5 Stor er vår Herre og veldug i magt, på hans vit er det ikkje mål.
Великий Володар наш і вельми сильний, розум Його безмірний.
6 Herren held dei spaklyndte uppe, dei ugudlege bøygjer han ned til jordi.
Господь підтримує пригноблених, а нечестивих принижує аж до землі.
7 Syng for Herren med takkesong, syng lov for vår Gud med cither!
Віддайте Господеві подяку, співайте Богові нашому на арфі.
8 han som tekkjer himmelen med skyer, han som lagar regn for jordi, han som let det veksa gras på fjelli.
Він небеса вкриває хмарами, готуючи дощ для землі, Хто на горах вирощує траву,
9 Han gjev feet for, ramn-ungarne som ropar.
дає худобі їжу й пташенятам ворона, коли вони кричать.
10 Han hev ikkje hug til hestens styrke, han hev ikkje hugnad i mannsens leggjer.
Не міць коня Йому до вподоби, не силу стегон людських Він уподобав;
11 Herren hev hugnad i deim som ottast han, deim som ventar på hans miskunn.
Господь уподобав тих, хто боїться Його, хто на милість Його сподівається.
12 Jerusalem, prisa Herren, Sion, lova din Gud!
Хвали, Єрусалиме, Господа; прославляй Бога твого, Сіоне!
13 For stengerne på dine portar hev han gjort faste, han hev velsigna dine born i deg.
Бо Він зміцнив засуви воріт твоїх, благословив синів твоїх посеред тебе.
14 Han gjev dine grensor fred, han mettar deg med den feitaste kveite.
Він встановлює мир на твоїх кордонах, насичує тебе відбірною пшеницею.
15 Han sender sin tale til jordi, fort spring hans ord.
Він посилає наказ Свій землі, швидко біжить Його Слово.
16 Han som gjev snø som ull, han strår ut rim som oska.
Він дає сніг, немов вовну, розпорошує паморозь, наче попіл,
17 Han kastar sin is som småe stykke; kven kann standa for hans kulde?
кидає кригу Свою, ніби дрібні камінці; хто може встояти перед Його морозом?
18 Han sender sitt ord og smeltar deim, han let vinden sin blåsa, då renn vatn.
Він пошле слово Своє, і [все] розтане, подує вітром Своїм – потечуть води.
19 Han hev kunngjort sitt ord for Jakob, sine fyresegner og rettar for Israel.
Він звіщає слово Своє Якову, постанови й закони правосуддя – Ізраїлеві.
20 Soleis hev han ikkje gjort med noko folk, og hans rettar - deim kjenner dei ikkje. Halleluja!
Він не зробив такого жодному іншому народові, і правосуддя законів вони не знають. Алілуя!
