< Salmenes 143 >
1 Ein salme av David. Herre, høyr mi bøn og vend øyra til mine inderlege bøner! Svara meg i din truskap, i di rettferd,
Псалом Давидів.
2 og gakk ikkje til doms med din tenar; for ingen som liver, er rettferdig for di åsyn.
І на суд не вступай із рабом Своїм, — бо жоден живий перед обличчям Твоїм справедли́вим не буде!
3 For fienden hev forfylgt mi sjæl, han hev krasa mitt liv til jordi, han hev sett meg av i myrkrer som dei æveleg daude.
Бо неприятель переслідує душу мою, то́пче живую мою до землі. Посадив мене в те́мряву, як мерці́в цього світу!
4 Og mi ånd er vanmegtig i meg, mitt hjarta i meg er forskræmt.
Омліває мій дух у мені, кам'яні́є в нутрі́ моїм серце моє.
5 Fordoms dagar kjem eg i hug, eg tenkjer på alt ditt verk og grundar på det dine hender hev gjort.
Я згадую дні старода́вні, над усі́ми Твоїми чинами розду́мую, говорю́ про діла́ Твоїх рук.
6 Mine hender retter eg til deg, som turre landet tyrster mi sjæl etter deg. (Sela)
Я ру́ки свої простягаю до Тебе, душа моя пра́гне Тебе, як ́ пересо́хла земля! (Се́ла)
7 Herre, svara meg snart, mi ånd forgjengst! Løyn ikkje ditt andlit for meg, so eg skulde likjast deim som fer ned i gravi.
Поспіши́ мене ви́слухати, Господи, — дух мій кінча́ється! Не ховай Ти від мене обличчя Свого́, і нехай я не бу́ду подібний до тих, хто схо́дить до гро́бу!
8 Lat meg høyra di miskunn um morgonen, for eg lit på deg! Lær meg den veg eg skal vandra, for eg lyfter mi sjæl til deg!
Об'яви́ мені вранці Своє милосердя, бо на Тебе наді́юсь, повідо́м Ти мене про дорогу, якою я маю ходи́ти, бо до Тебе підно́шу я душу свою́!
9 Fria meg, Herre, frå mine fiendar, eg søkjer livd hjå deg.
Урятуй мене, Господи, від моїх ворогів, бо до Тебе вдаю́ся!
10 Lær meg å gjera din vilje, for du er min Gud! Din gode ande leide meg på jamne lendet.
Навчи мене волю чинити Твою́, бо Ти Бог мій, — добрий Дух Твій нехай попрова́дить мене по рі́вній землі!
11 For ditt namn skuld, Herre, haldt meg i live! I di rettferd før mi sjæl ut or trengsla!
Ради Ймення Свого, о Господи, оживи мене, Своєю правдою ви́веди душу мою від недолі!
12 Og ryd i di miskunn ut mine fiendar, og øydelegg alle som trengjer mi sjæl, for eg er din tenar.
А в Своїм милосерді понищ моїх ворогів, і ви́губи всіх, хто нена́видить душу мою, бо я — раб Твій!