Salmenes 135
1 Halleluja! Lova Herrens namn, lova, de Herrens tenarar,
Алілу́я!
2 de som stend i Herrens hus, i fyregardarne til vår Guds hus!
що стоїте́ в домі Господньому, на подві́р'ях дому нашого Бога!
3 Lova Herren, for Herren er god! Syng lov for hans namn, for det er yndelegt.
Хваліть Господа, — бо добрий Госпо́дь, співайте Іме́нню Його, — бо приємне воно,
4 For Jakob hev Herren valt seg ut, Israel til sin eigedom.
бо вибрав Господь собі Якова, Ізраїля — на власність Свою!
5 For eg veit at Herren er stor, og vår Herre er meir enn alle gudar.
Знаю бо я, що Господь і Владика наш більший від богів усіх!
6 Herren gjer alt det han vil i himmelen og på jordi, i havi og i alle djup,
Все, що хоче Господь, те Він чинить на небі та на землі, на моря́х та по всяких глиби́нах!
7 han som let eim stiga upp frå enden av jordi, gjer eldingar til regn, som fører ut or sine gøymslor vind,
Підіймає Він хмари від кра́ю землі, блискави́ці вчинив для дощу́, випрова́джує вітер з запа́сів Своїх.
8 han som slo dei fyrstefødde i Egyptarland både av folk og fe,
Він позабива́в перворідних Єгипту, від люди́ни аж до скотини.
9 som sende teikn og under midt i deg, Egyptarland, mot Farao og alle hans tenarar.
Він послав між Єгипет озна́ки та чу́да, — на фараона і на рабів всіх його.
10 Han som slo mange heidningefolk og drap megtige kongar,
Він ура́зив багато наро́дів, і поту́жних царів повбива́в:
11 Sihon, amoritarkongen, og Basans konge Og, og alle Kana’ans kongerike,
Сиго́на, царя аморе́ян, і Оґа, Баша́ну царя, та всіх ханаа́нських царів.
12 og gav deira land til arv, til arv for Israel, sitt folk.
І Він дав їхню землю спадщиною, на спа́док Ізра́їлеві, Своєму наро́дові.
13 Herre, ditt namn varer æveleg, Herre, ditt minne frå ætt til ætt.
Господи, Йме́ння Твоє вікові́чне, Господи, — пам'ять Твоя з роду в рід!
14 For Herren skal døma sitt folk og ynkast yver sine tenarar.
Бо буде суди́ти Господь Свій наро́д, та змилосе́рдиться Він над Своїми раба́ми.
15 Heidninge-avgudar er sylv og gull, eit verk av menneskjehender.
Божки лю́дів — то срі́бло та золото, ді́ло рук лю́дських:
16 Dei hev munn, men talar ikkje, dei hev augo, men ser ikkje,
вони мають уста́ — й не говорять, очі мають вони — і не бачать,
17 dei hev øyro, men høyrer ikkje, og ingen ande er i deira munn.
мають уші — й не чують, в їхніх уста́х нема ві́ддиху!
18 Som desse er, vert dei som lagar deim, alle som set si lit til deim.
Нехай стануть такі, як вони, ті, хто їх виробля́є, усі, хто надію на них покладає!
19 Israels hus, lova Herren! Arons hus, lova Herren!
Доме Ізраїлів, — благословіть Господа! Ааро́новий доме, — благословіть Господа!
20 Levis hus, lova Herren! De som ottast Herren, lova Herren!
Доме Леві́їв, — благословіть Господа! Хто боїться Господа, — благословіть Господа!
21 Lova vere Herren frå Sion, han som bur i Jerusalem! Halleluja!
Благослове́нний Господь від Сіону, що ме́шкає в Єрусалимі! Алілу́я!
