Salmenes 129

1 Ein song til høgtidsferderne. Mykje hev dei trengt meg alt ifrå min ungdom - so segje Israel -

Дестул м-ау асуприт дин тинереце – с-о спунэ Исраел! –

2 mykje hev dei trengt meg alt ifrå min ungdom; men dei hev ikkje fenge bugt med meg.

дестул м-ау асуприт дин тинереце, дар ну м-ау бируит.

3 På min rygg hev pløgjarar pløgt, dei hev gjort sine forer lange.

Плугарий ау арат пе спинаря мя, ау трас бразде лунӂь пе еа.

4 Herren er rettferdig, han hev hogge av reipi til dei ugudlege.

Домнул есте дрепт: Ел а тэят фунииле челор рэй.

5 Dei skal skjemmast og vika attende alle som hatar Sion.

Сэ се умпле де рушине ши сэ дя ынапой тоць чей че урэск Сионул!

6 Dei skal verta som gras på taki, som visnar fyrr det fær veksa;

Сэ фие ка ярба де пе акоперишурь, каре се усукэ ынаинте де а фи смулсэ!

7 slåttaren fær ikkje handi full, og bundelbindaren ikkje eit fang.

Сечерэторул ну-шь умпле мына ку еа, чел че лягэ снопий ну-шь ынкаркэ брацул ку еа

8 Og dei som gjeng framum, segjer ikkje: «Herrens velsigning vere yver dykk, me velsignar dykk i Herrens namn!»

ши трекэторий ну зик: „Бинекувынтаря Домнулуй сэ фие песте вой! Вэ бинекувынтэм ын Нумеле Домнулуй!”