Salmenes 120

1 Ein song til høgtidsferderne. Til Herren ropa eg i mi naud, og han svara meg.

Пісня сходження. У скорботі своїй я кликав до Господа, і Він відповів мені.

2 Herre, frels mi sjæl frå ljugarlippa, frå den falske tunga!

Господи, визволи душу мою від уст неправдивих і язика віроломного.

3 Kva skal han gjeva deg, og kva meir skal han gjeva deg, du falske tunga?

Що тобі може дати і що ще додати віроломний язик?

4 Kveste piler til ei kjempa og gløder av einebuska.

[Лише] гострі стріли воїна з розжареним вугіллям дроку!

5 Usæl eg, som framand er imillom Mesek, og bur ved Kedars tjeld!

Горе мені, бо живу в Мешеху й мешкаю серед шатрів Кедару!

6 Lenge nok hev sjæli mi butt hjå deim som hatar fred.

Достатньо вже мешкала душа моя з тими, хто ненавидить мир.

7 Eg er berre fred, men når eg talar, er dei ferdige til strid.

Я – за мир, але тільки заговорю – вони [стають] на війну.