Salmenes 103
1 Av David. Lova Herren, mi sjæl, og alt som i meg er, love hans heilage hamn!
[Псалом] Давида. Благослови, душе моя, Господа, і все нутро моє [прослав] святе ім’я Його!
2 Lova Herren, mi sjæl, og gløym ikkje alle hans velgjerningar!
Благослови, душе моя, Господа, і не забувай усіх добрих діянь Його!
3 Han som tilgjev all di skuld, han som lækjer alle dine brester,
Він прощає всі беззаконня твої, зцілює всі твої хвороби,
4 han som løyser ditt liv frå gravi, han som kryner deg med nåde og miskunn,
визволяє від безодні смерті життя твоє; Хто вінчає тебе милістю й щедротами,
5 han som mettar din prydnad med godt, so du vert ung att som ørnen.
задовольняє бажання твої добром – [тоді] оновлюється, немов орел, юність твоя.
6 Herren gjer rettferdsverk og rett mot alle som er under trykk.
Господь творить справедливість і правосуддя всім пригніченим.
7 Han kunngjorde sine vegar for Moses, sine gjerningar for Israels born.
Він показав шляхи Свої Мойсею і діяння Свої – синам Ізраїлевим.
8 Miskunnsam og nådig er Herren, langmodig og rik på miskunn.
Милостивий і милосердний Господь, довготерпеливий і щедрий на доброту.
9 Han trættar ikkje alltid og gøymer ikkje æveleg på vreide.
Він не буде постійно вести судову суперечку й [гнів] триматиме не вічно.
10 Han gjer ikkje med oss etter våre synder og gjev oss ikkje lika for våre misgjerningar.
Не за нашими гріхами Він вчинив нам і віддячив нам не так, як ми заслужили нашими переступами.
11 For so høg som himmelen er yver jordi, so er hans miskunn veldug yver deim som ottast honom.
Адже як високо небо над землею, так звеличилася милість Його над тими, хто Його боїться.
12 So langt som aust er frå vest, let han våre misgjerningar vera burte frå oss.
Як далеко схід від заходу, так віддалив Він від нас наші беззаконня.
13 Som ein far miskunnar borni, so miskunnar Herren deim som ottast honom.
Як милує батько синів, так милує Господь тих, хто боїться Його.
14 For han veit kva slag skapning me er, han kjem i hug at me er dust.
Бо Він знає нашу сутність, пам’ятає, що ми – порох.
15 Eit menneskje, som gras er hans dagar, som blomen på marki, soleis blømer han.
Дні людини – немов трава; як цвіт польовий, так цвіте вона.
16 Når vinden fer yver honom, er han ikkje meir, og staden hans veit ikkje meir av honom.
Як тільки вітер пронесеться над ним, не стане його, і більше не впізнає його місце, [де він ріс].
17 Men Herrens miskunn er frå æva og til æva yver deim som ottast honom, og hans rettferd er mot barneborn,
А милість Господа споконвіку й навіки над тими, хто боїться Його, і праведність Його – на синах синів,
18 mot deim som held hans pakt, og som kjem i hug hans fyresegner og liver etter deim.
що бережуть Його Завіт і пам’ятають настанови Його, щоб їх виконувати.
19 Herren hev sett sin kongsstol i himmelen, og hans rike råder yver alle ting.
Господь на небесах утвердив престол Свій, і Царство Його панує над усім.
20 Lova Herren, de hans englar, de velduge kjempor som set hans ord i verk, med di de lyder på røysti av hans ord!
Благословіть Господа, ангели Його, могутні силою, що виконують сказане Ним, слухаючись голосу Його слова!
21 Lova Herren, alle hans herar, de hans tenarar som gjer hans vilje!
Благословіть Господа, усі воїнства Його, слуги Його, що виконують Його волю!
22 Lova Herren alle hans verk på alle stader i hans rike! Lova Herren mi sjæl!
Прославте Господа, усі діяння Його, на всіх місцях Його панування! Благослови, душе моя, Господа!
