Salomos Ordsprog 30
1 Ord av Agur, son åt Jake, profetordet. Mannen segjer so til Itiel, til Itiel og Ukal:
Слова́ Агу́ра, Яке́євого сина, массе́янина: „Слово мужчи́ни: Трудився я, Боже, трудився я, Боже, — і змучився я!
2 For fåvis er eg til å heita mann, og ikkje hev eg manne-vit.
Бо ду́маю, що немудріший за кожного я, і не маю я лю́дського розуму,
3 Visdom hev eg ikkje lært, til kunnskap um den Heilage.
і не навчився я мудрости, і не знаю пізна́ння святих....
4 Kven hev stige upp til himmelen og stige ned? Kven hev samla vinden inn i nevarne? Kven hev bunde vatnet i eit klædeplagg? Kven hev alle enderne av jordi sett? Kva heiter han, kva heiter son hans - um du veit det?
Хто на небо ввійшов — і зійшов? Хто у жме́ні Свої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв'язав? Хто поставив усі кі́нці землі? Яке Йме́ння Його, і яке Йме́ння Сина Його, коли знаєш?
5 Alt Guds ord er skirt, han er ein skjold for deim som flyr til honom.
Кожне Боже слово очи́щене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має.
6 Legg ikkje noko til hans ord, elles lyt han refsa deg, og du stend der ein ljugar.
До слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомо́вцем не став ти.
7 Tvo ting hev eg bede deg um, neitta meg deim ikkje, fyrr eg døyr:
Двох речей я від Тебе просив, — не відмов мені, поки помру́:
8 Lat fals og lygn vera langt frå meg! Gjev meg ikkje armod og ikkje rikdom! Lat meg få eta mitt tiletla brød!
віддали́ Ти від мене марно́ту та слово брехли́ве, убо́зтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для ме́не призна́ченим,
9 Elles kunde eg neitta deg når eg var mett, og segja: «Kven er Herren?» Eller um eg vart fatig, kunde eg stela, ja, forgripa meg på min Guds namn.
щоб я не переси́тився та й не відрікся, і не сказав: „Хто Госпо́дь?“і щоб я не збіднів і не крав, і не знева́жив Ім'я́ мого Бога.
10 Baktala ei ein tenar for hans herre, elles vil han banna deg, og du få bøta.
Раба не обмовля́й перед паном його, щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став.
11 Ei ætt som bannar far sin og ikkje signar mor si,
Оце поколі́ння, що батька свого проклинає, і не́ньки своєї не благословляє,
12 ei ætt som tykkjer ho er rein, endå ho ei hev tvætta av sitt eige skarn,
покоління, що чисте в оча́х своїх, та від бруду свого не обмите,
13 ei ætt - kor stolte augo hev ho ikkje, og kor ho lyfter augneloki!
покоління, — які го́рдісні очі його, а пові́ки його як підне́слися!
14 ei ætt som heve sverd til tenner og jakslar reint som knivar, so ho et armingar or landet og fatige or folkesamfund.
Покоління, що в нього мечі — його зуби, а гострі ножі — його ще́лепи, щоб поже́рти убогих із кра́ю й нужде́нних з землі!
15 Blodiglen hev tvo døtter: Gjev! Gjev! Tri finst det som aldri vert mette, fire som ei segjer: «Nok!»
Дві дочки́ в кровоже́рця: „Дай, дай!“Оці три не наси́тяться, чотири не скажуть „до́сить":
16 Helheim og barnlaust moderfang, jordi som aldri vert mett av vatn, og elden som ei segjer: «Nok!» (Sheol h7585)
шео́л та утро́ба неплідна, водою земля не наси́титься, і не скаже „до́сить“огонь! (Sheol h7585)
17 Eit auga som spottar far og vanvyrder lydnad mot mor, det skal bekkje-ramnarne hakka ut og ørnungar eta upp.
Око, що з батька сміється й пого́рджує по́слухом матері, — нехай ви́дзьобають його кру́ки пото́чні, і нехай орленя́та його пожеру́ть!
18 Tri ting er meg for underlege, og fire finst som eg ikkje skynar:
Три речі оці дивови́жні для мене, і чотири, яких я не знаю:
19 Ørns veg på himmelen, orms veg på berget, skips veg på havet og manns veg til møy.
дорога орли́на в повітрі, дорога змії́на на скелі, корабельна дорога в сере́дині моря, і дорога мужчи́ни при дівчині!.
20 Soleis ber utru kona seg åt: Ho et og turkar seg um munnen og segjer: «Eg hev ikkje gjort noko vondt.»
Така ось дорога блудли́вої жінки: наїлась та витерла уста свої й повіла́: „Не вчинила я злого!“
21 Under tri skjelv jordi, under fire kann ho’kje herda:
Трясе́ться земля під трьома, і під чотирма́, яких зне́сти не може вона:
22 under trælen når han vert konge, og dåren når han fær eta seg mett,
під рабом, коли він зацарю́є, і під нерозумним, як хліба наїсться,
23 under attergløyma når ho vert gift, og trælkvinna når ho erver si frua.
під розпу́стницею, коли взята за жінку, і неві́льницею, коли вижене пані свою́!.
24 Fire finst det som er små på jordi, og endå hev dei fenge visdom stor:
Оці ось чотири малі на землі, та вони ве́льми мудрі:
25 Mauren er’kje noko sterkt folk, og endå lagar han sin mat um sumaren.
мура́шки, — не сильний наро́д, та пожи́ву свою загото́влюють літом;
26 Fjellgrevlingarne er’kje noko veldugt folk, og endå byggjer dei seg hus i berget.
борсуки́, — люд не сильний, та в скелі свій дім вони ставлять;
27 Grashopparne hev ingen konge, og endå fær dei alle ut i fylking.
немає царя в сарани́, — але вся вона в стро́ї бойо́вім вихо́дить;
28 Fjorføtla kann du ta med henderne, og endå bur ho inni kongeslott.
паву́к тільки ла́пками пнеться, та він і в пала́тах царськи́х!
29 Tri finst det som stig med staute stig, og fire hev ei fager gonga:
Добре ступають ці троє, і добре хо́дять чотири:
30 Løva ei kjempa millom dyri, og som ikkje snur seg for nokon,
лев, найсильніший поміж звірино́ю, який не вступа́ється ні перед ким,
31 hesten mjå um midja, eller bukken, og ein konge med leidingheren.
осі́дланий кінь, і козел, та той цар, що з ним ві́йсько!
32 Gjer du deg stor, anten narr eller klårtenkt, so legg handi på munnen!
Якщо ти допусти́вся глупо́ти пихою, й якщо заміря́єш лихе, — то руку на уста!
33 For trykk på mjølk gjev smør, og trykk på nase gjev blod, og trykk på vreide gjev strid.
Бо збива́ння молока дає масло, і дає кров вдар по носі, тиск же на гнів дає сварку“.
