Salomos Ordsprog 22
1 Eit godt namn er meir verdt enn rikdom stor, og manntekkje betre enn sylv og gull.
Ліпше добре ім'я́ за багатство велике, і ліпша милість за срі́бло та золото.
2 Rik og fatig råkast, Herren hev skapt deim alle.
Багатий та вбогий стрічаються, — Господь їх обох створив.
3 Den kloke ser fåren og gøymer seg, men fåmingar renner fram og lyt bøta for det.
Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть і кара́ються.
4 Løn for spaklynde og otte for Herren er rikdom og æra og liv.
Заплата покори і стра́ху Господнього, — це багатство, і слава, й життя.
5 Klunger og snaror er på den vegen den falske gjeng, den som agtar si sjæl, held seg burte frå deim.
Терни́на й пастки́ на дорозі лукавого, а хто стереже́ свою душу, віді́йде далеко від них.
6 Lær guten etter som guten er, so vik han ikkje ifrå det, um han vert gamall.
Привчай юнака́ до дороги його, і він, як поста́ріється, не усту́питься з неї.
7 Rikmann rå’r yver fatigfolk, og den som fær lån, vert træl for den som gjev.
Багатий панує над бідними, а боржни́к — раб позича́льника.
8 Den som sår urett, skal hausta vondt, og hans ovmods ris fær ein ende.
Хто сіє кри́вду, той жа́тиме лихо, а бич гніву його покінчи́ться.
9 Den godhjarta vert velsigna, for han gjev sitt brød til armingen.
Хто доброго ока, той поблагосло́влений буде, бо дає він убогому з хліба свого́.
10 Jaga spottaren ut, so gjeng trætta med, og for skjemsla og kiv fær du fred.
Глумли́вого вижени, — й вийде з ним сварка, і суперечка та га́ньба припи́няться.
11 Den som elskar hjartans reinleik, den som talar vænt, han hev kongen til ven.
Хто чистість серця кохає, той має хороше на устах, і другом йому буде цар.
12 Herrens augo vaktar kunnskap, men ord frå den utrue støyter han um.
Очі Господа оберігають знання́, а лукаві слова́ Він відкине.
13 Letingen segjer: «Det er ei løva der ute, eg kunde verta drepen midt på gata.»
Лінивий говорить: „На вулиці лев, — серед майда́ну я буду забитий!“
14 Ei djup grav er skjøkjemunn, den som Herren er harm på, skal falla nedi.
Уста коха́нки — яма глибока: на ко́го Господь має гнів, той впадає туди.
15 Vitløysa heng fast ved hjarta hjå guten, men tukteriset driv henne burt frå han.
До юнако́вого серця глупо́та прив'язана, та різка карта́ння відда́лить від нього її.
16 Trykkjer du armingen, vert det honom til vinning, gjev du den rike, vert det berre til tap.
Хто тисне убогого, щоб собі́ збагати́тись, і хто багаче́ві дає, — той певно збідніє.
17 Lut øyra ned og høyr på ord av vismenn vend hjarta til min kunnskap!
Нахили своє вухо, і послухай слів мудрих, і серце зверни до мого знання́,
18 For det er vænt at du deim varar i ditt hjarta; gjev dei må vera reiduge på dine lippor!
бо гарне воно, коли будеш ти їх у своєму нутрі́ стерегти́, — хай стануть на устах твоїх вони ра́зом!
19 Av di du skal lita på Herren, lærer eg deg i dag, just deg.
Щоб надія твоя була в Го́споді, я й сьогодні навчаю тебе.
20 Hev eg’kje skrive fyndord til deg med råder og kunnskap
Хіба ж не писав тобі три́чі з порадами та із знання́м,
21 til å kunngjera deg det som rett er, sannings ord, so du med sannings ord kann svara deim som sender deg?
щоб тобі завідо́мити правду, правдиві слова́, щоб ти істину міг відпові́сти тому, хто тебе запитає.
22 Plundra ikkje ein fatigmann av di han er fatig, og tred ikkje armingen ned i porten!
Не грабу́й незамо́жнього, бо він незамо́жній, і не тисни убогого в брамі,
23 For Herren skal føra saki deira og taka livet deira som tek ifrå deim.
бо Господь за їхню справу суди́тиметься, і грабіжникам їхнім ограбує Він душу.
24 Gjev deg ikkje i lag med ein som snart vert vreid, og gakk ikkje med ein bråsinna mann,
Не дружись із чоловіком гнівли́вим, і не ходи із люди́ною лютою,
25 at du ikkje skal venja deg til hans vegar og få sett ei snara for livet ditt!
щоб доріг її ти не навчи́вся, і тене́та не взяв для своєї душі.
26 Ver ei millom deim som gjev handtak, millom deim som borgar for skuld!
Не будь серед тих, хто пору́ку дає́, серед тих, хто пору́чується за борги́:
27 Når du inkje hev å betala med, kvifor skal dei taka sengi di burt under deg?
коли ти не матимеш чим заплатити, — нащо ві́зьмуть з-під тебе посте́лю твою?
28 Flyt ikkje gamall merkestein som federne dine hev sett!
Не пересува́й віково́ї границі, яку встановили батьки́ твої.
29 Ser du ein mann som er dugleg i arbeidet, han skal tena hjå kongar og ikkje hjå småfolk.
Ти бачив люди́ну, мото́рну в занятті своїм? Вона перед царя́ми спокійно стоятиме, та не всто́їть вона перед про́стими.
