Salomos Ordsprog 20
1 Vinen er ein spottar, rusdrykken ein ståkar, ingen som tumlar av honom, er vis.
Вино — то насмі́шник, напій п'янки́й — галасу́н, і кожен, хто блу́дить у ньому, немудрий.
2 Den rædsla kongen vekkjer, er som løveburing, den som fær hans vreide på seg, set livet sitt på spel.
Страх царя — як рик лева; хто до гніву дово́дить його́, — проти свого життя прогрішає.
3 Mannsens æra er å halda seg frå trætta, men kvar uviting glefser til.
Слава люди́ні, що гнів покидає, а кожен глупа́к вибуха́є.
4 Letingen pløgjer ikkje um hausten, i skurdonni leitar han fåfengt etter grøda.
Лінивий не о́ре із о́сени, а захоче в жнива́ — і нічо́го нема.
5 Råd i mannsens hjarta er som vatn i djupet, men ein skynsam mann kann draga det upp.
Рада в серці люди́ни — глибока вода, і розумна люди́на її повиче́рпує.
6 Mest kvar mann råkar ein som elskar honom, men kven finn ein som er å lita på?
Багато людей себе звуть милосердними, та вірну люди́ну хто зна́йде?
7 Den som ferdast ulastande og er rettferdig, sæle er borni hans etter honom.
У своїй непови́нності праведний ходить, — блаженні по ньому сини його!
8 Ein konge som sit på domarstol, skil ut alt vondt med augo sine.
Цар сидить на судде́вім престолі, всяке зло розганяє своїми очима.
9 Kven kann segja: «Eg hev halda hjarta reint og er fri frå syndi mi?»
Хто скаже: „Очи́стив я серце своє, очистився я від свого гріха́?“
10 Tvo slag vegt og tvo slag mål er båe tvo ein styggedom for Herren.
Вага неоднакова, неоднакова міра, — обо́є вони — то оги́да для Господа.
11 Alt guten syner i si gjerd um ferdi hans vert rein og rett.
Навіть юна́к буде пі́знаний з чи́нів своїх, — чи чин його чистий й чи про́стий.
12 Øyra som høyrer og auga som ser - Herren hev skapt deim båe tvo.
Ухо, що слухає, й око, що бачить, — Господь учинив їх обо́є.
13 Elska ikkje svevn, for då vert du fatig, haldt augo uppe, so fær du brød til mette.
Не кохайся в спанні́, щоб не збідні́ти; розплю́щ свої очі — та хлібом наси́ться!
14 «Klent, klent!» segjer kjøparen, men når han gjeng burt, so rosar han seg.
„Зле, зле!“каже той, хто купує, а як пі́де собі, тоді хва́литься ку́пном.
15 Vel finst det gull og mange perlor, men dyraste gogni er lippor med kunnskap.
Є золото й пе́рел багато, та розумні уста́ — найцінніший то по́суд.
16 Tak klædi hans! for han hev borga for ein annan, og panta honom for framande!
Візьми його о́діж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку візьми його за́став.
17 Søtt er for mannen det brød han hev fenge med fals, men sidan vert munnen hans full av småstein.
Хліб з неправди солодкий люди́ні, та піско́м потім бу́дуть напо́внені у́ста її.
18 Råder vert stødige med rådleggjing, få då klok styring når du fører krig!
Тримаються за́міри радою, і війну прова́дь мудрими ра́дами.
19 Den som fer med drøs, ber løynråd ut, og gapen skal du ikkje hava noko med.
Виявляє обмо́вник таємне, а ти не втручайся до того, ле́гко хто розту́лює уста свої.
20 Den som bannar far og mor, hans lampa skal slokna i kolmyrkret.
Хто кляне свого батька та матір свою, — погасне світильник йому серед те́мряви!
21 Ein arv som ein i fyrstundes er for fus på, vert på slutten utan velsigning.
Спа́док спо́чатку заскоро набу́тий, — не буде кінець його поблагосло́влений!
22 Seg ikkje: «Eg vil løna med vondt!» Venta på Herren, han vil hjelpa deg.
Не кажи: „Надолу́жу я зло!“— май надію на Господа, і Він допоможе тобі.
23 Tvo slag vegt er ein styggedom for Herren, og den falske skålvegt er ikkje god.
Вага неоднакова — то оги́да для Господа, а ома́нливі ша́льки не добрі.
24 Frå Herren kjem mannsens stig, og kor kann eit menneskje skyna sin veg?
Від Господа — кроки люди́ни, а люди́на — як вона зрозуміє дорогу свою?
25 Fårlegt er det for eit menneskje å vigsla eitkvart tankelaust, og fyrst granska lovnaden etterpå.
Тене́та люди́ні казати „святе́“нерозважно, а зго́дом свої обітни́ці досліджувати.
26 Ein vis konge skil ut dei gudlause og let hjulet ganga yver deim.
Мудрий цар розпо́рошить безбожних, і зве́рне на них своє ко́ло для мук.
27 Menneskjens ånd er Herrens lampa, og ho ransakar alle rom i hjarta.
Дух люди́ни — світильник Господній, що все ну́тро обшукує.
28 Kjærleik og truskap er vakt um kongen, og han styd sin kongsstol på kjærleik.
Милість та правда царя стережуть, і трона свого він підтримує милістю.
29 Ei æra for ungdomar er deira kraft, og ein prydnad for dei gamle er grått hår.
Окраса юна́цтва — їхня сила, а пишність стари́х — сивина́.
30 Svidande sår reinser burt det vonde, ja, slag reinsar hjartans inste rom.
Синяки́ від побоїв — то масть лікува́льна на злого, та вдари нутру́ живота.
