Matteus 5
1 Då Jesus såg folkehopen, gjekk han upp i fjellet; der sette han seg ned, og læresveinarne hans kom burt til honom.
Побачивши ж народ, зійшов на гору, і,як сїв, приступили до Него ученики Його;
2 Då tok han til ords og lærde deim og sagde:
і відкрив Він уста свої, і навчав їх, глаголючи:
3 «Sæle dei som er fatige i åndi! Himmelriket er deira!
Блаженні вбогі духом, бо їх царство небесне.
4 Sæle dei som syrgjer! Dei skal verta trøysta.
Блаженні сумні, бо такі втїшять ся.
5 Sæle dei tolsame! Dei skal erva jordi.
Блаженні тихі, бо такі осягнуть землю.
6 Sæle dei som hungrar og tyrster etter rettferd! Dei skal verta metta.
Блаженні голодні й жадні правди, бо такі наситять ся.
7 Sæle dei miskunnsame! Dei skal få miskunn.
Блаженні милостиві, бо такі будуть помилувані.
8 Sæle dei som er reine i hjarta! Dei skal sjå Gud.
Блаженні чисті серцем, бо такі побачять Бога.
9 Sæle dei fredkjære! Dei skal kallast Guds born.
Блаженні миротворці, бо такі синами Божими звати муть ся.
10 Sæle dei som vert forfylgde for rettferdi si! Himmelriket er deira.
Блаженні, кого гонять за правду, бо їх царство небесне.
11 Sæle er de når dei spottar dykk og forfylgjer dykk og talar berre vondt um dykk for mi skuld, og lyg det.
Блаженні ви, коли вас безчестити муть, та гонити муть, та казати муть на вас усяке лихе слово не по правдї, ради мене.
12 Ver glade og fegne! Stor er løni dykkar i himmelen. For soleis forfylgde dei dei profetarne som var til fyre dykk.
Радуйтесь і веселітесь: бо велика нагорода ваша на небі; так бо гонили й пророків, що бували перше вас.
13 De er saltet på jordi! Vert saltet dove, kva skal so det saltast med? Det duger då ikkje til anna enn til å kastast ut og trakkast på.
Ви сіль землї; коли ж сіль звітріє, то чим солити? Нї-на-що не годить ся тоді вона, тільки щоб викинути геть і щоб топтали її люде.
14 De er ljoset i verdi. Den byen som ligg på eit fjell, kann ikkje dyljast.
Ви сьвітло сьвіту. Не може город сховати ся, стоячи на горі;
15 Ingen kveikjer eit ljos og set det under skjeppa, men i staken; då lyser det for alle som er i huset.
і, засьвітивши сьвічку, не став лять під посудину, а на сьвічнику то й сьвітить вона всїм, хто в хатї.
16 Soleis skal de lata ljoset dykkar lysa for folk, so dei kann sjå dei gode gjerningarne dykkar og prisa Far dykkar i himmelen!
так нехай сяє сьвітло ваше перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі дїла, й прославляли Отця вашого, що на небі.
17 De må ikkje tru eg er komen for å avlysa lovi eller profetarne. Eg er ikkje komen for å avlysa, men for å fullføra.
Не думайте, що я прийшов знївечити закон або пророків; не прийшов я знївечити, а сповнити.
18 For det segjer eg dykk for sant: Fyrr himmelen og jordi forgjengst, skal ikkje den minste bokstav, ikkje ein einaste prikk i lovi forgangast, fyrr alt saman er fullgjort.
Істино бо глаголю вам: Доки перейде небо й земля, одна йота, або одна титла не перейде з закону, аж поки все станеть ся.
19 Um då nokon bryt eit einaste av desse minste bodi, og lærer folk soleis, so skal han kallast den minste i himmelriket; men den som held deim og lærer deim ifrå seg, han skal kallast stor i himmelriket.
Тим, хто поламле одну найменшу з сих заповідей і навчить так людей, той звати меть ся найменшим у царстві небесному; а хто сповнить і навчить, той звати меть ся великим у царстві небесному.
20 For det segjer eg dykk, at er ikkje dykkar rettferd mykje større enn rettferdi åt dei skriftlærde og farisæarane, so kjem de aldri inn i himmelriket.
Глаголю бо вам: Що коли ваша правда не переважить письменників та Фарисеїв, то не ввійдете в царство небесне.
21 De hev høyrt det er sagt til dei gamle: «Du skal ikkje drepa! Den som drep, skal koma for retten.»
Чували ви, що сказано старосьвіцьким: Не вбий, а хто вбє, на того буде суд.
22 Men eg segjer dykk at den som er vond på bror sin forutan grunn, han skal koma for retten; og den som segjer til bror sin: «Din stakar!» han skal koma for rådet; og den som segjer: «Din dåre!» han skal koma i helviteselden. (Geenna g1067)
Я ж вам глаголю: Хто сердить ся на брата свого без причини, на того буде суд; а хто скаже на брата свого: Рака [Безчесний], на того буде громадський суд; хто ж скаже: дурню, на того буде огонь пекельний. (Geenna g1067)
23 Når du då gjeng fram til altaret med offeret ditt, og du der kjem i hug at bror din hev noko imot deg,
Тим, коли принесеш дар свій до жертівнї, й згадаєш там, що твій брат має що проти тебе;
24 so lat offeret ditt liggja der framfor altaret - gakk fyrst burt og gjer det godt at med bror din, og kom so og ber fram offeret ditt!
зостав свій дар перед жертівнею, і йди геть, помирись перш із братом твоїм, а тоді прийди й подай дар твій.
25 Ver snar til å laga deg etter motparten din den stundi du er med honom på vegen! Elles stemner han deg for domaren, og domaren sender deg yver til futen, og du vert kasta i fengsel;
Мирись із твоїм противником хутко, доки ти ще в дорозі з ним, щоб не віддав тебе противник судді, а суддя не віддав тебе осавулї (слузї), і не вкинуто тебе в темницю.
26 det segjer eg deg for visst: Du slepp ikkje ut att fyrr du hev greidt siste kvitten.
Істино глаголю тобі: Не вийдеш звідтіля, доки не віддаси й останнього шеляга.
27 De hev høyrt det er sagt: «Du skal ikkje gjera hor!»
Чували ви, що сказано старосьвіцьким: Не чини перелюбу.
28 Men eg segjer dykk at den som ser på ei kvinna og lyster etter henne, han hev alt gjort hor med henne i hjarta sitt.
Я ж вам глаголю: Хто спогляне на жінку жадібним оком, той уже вчинив перелюб із нею в серці своїм.
29 Um det høgre auga ditt freistar deg, so riv det ut og kasta det frå deg! Du er betre faren du misser ein av lemerne dine, enn at heile likamen vert kasta i helvite. (Geenna g1067)
Коли ж око твоє праве блазнить тебе, вирви його, й кинь од себе; бо більша користь тобі, щоб один із членів твоїх згинув, а не все тіло вкинуто в пекло. (Geenna g1067)
30 Og um den høgre handi freistar deg, so hogg henne av og kasta henne frå deg! Du er betre faren du misser ein lem enn at heile likamen din kjem i helvite. (Geenna g1067)
І коли права рука твоя блазнить тебе відотни її, й кинь од себе; більша бо користь тобі, щоб один із членів твоїх згинув, а не все тіло твоє вкинуто в пекло. (Geenna g1067)
31 Det er sagt: «Den som skil seg frå kona si, skal gjeve henne skilsmålsbrev.»
Сказано ж: Що хто розводить ся з жінкою своєю, нехай дасть їй розвідний лист.
32 Men eg segjer dykk at den som skil seg frå kona si for anna enn utruskap, han valdar at ho gjer hor, og den som gifter seg med ei fråskild kona, han gjer hor.
Я ж вам глаголю: Що хто розведеть ся з жінкою своєю, хиба що за перелюб, доводить її до перелюбу; й хто оженить ся з розвідкою, чинить перелюб.
33 Sameleis hev de høyrt det er sagt til dei gamle: «Du skal ikkje gjera rang eid, men svara Herren for eidarne dine!»
Знов чували, що сказано старосьвіцьким: Не кленись криво, а сповняй перед Господом обітниці твої.
34 Men eg segjer dykk at de aldri skal sverja, korkje ved himmelen, for det er Guds høgsæte,
Я ж вам глаголю: Не клянїть ся зовсім: нї небом, бо воно престол Божий;
35 eller ved jordi, for det er fotbenken hans, eller ved Jerusalem, for det er staden åt den store kongen.
нї землею, бо вона підніжок ніг Його; нї Єрусалимом, бо се город великого царя;
36 Ikkje skal du heller sverja ved hovudet ditt; for du kann ikkje gjera eit hår kvitt eller svart.
нї головою твоєю не клянись, бо не зможеш зробити нї одного волоса білим або чорним.
37 Når de talar, so lat det vera «Ja, ja!» og «Nei, nei!» Alt som gjeng yver det, kjem av det vonde.
Слово ж ваще нехай буде: так, так; нї, нї; бо що більш над се, те від лихого.
38 De hev høyrt det er sagt: «Auga for auga og tonn for tonn!»
Чували ви, що сказано: Око за око, й зуб за зуб.
39 Men eg segjer dykk at de ikkje skal setja dykk imot den som gjer vondt. Um ein slær deg på den høgre kinni, so snu den vinstre og til honom.
Я ж вам глаголю: Не противтесь лихому, а хто вдарить тебе у праву щоку твою, повернись до него й другою.
40 Og vil nokon trætta til seg trøya di, so lat honom få kjolen med.
І хто схоче судитись із тобою і зняти з тебе свиту, віддай йому й жупанок.
41 Og trugar nokon deg til å fylgja honom ei mil, so fylg du honom tvo mil.
І хто силувати ме тебе йти милю, йди з ним дві.
42 Gjev den som bed deg, og snu deg ikkje frå den som vil låna av deg!
Дай, хто в тебе просить, і хто хоче в тебе позичити, не одвертайсь од него.
43 De hev høyrt det er sagt: «Du skal elska næsten din og hata fienden din!»
Чували ви, що сказано: Люби ближнього твого, й ненавидь ворога твого.
44 Men eg segjer dykk: Elska fiendarne dykkar, velsigna deim som bannar dykk, gjer vel mot deim som hatar dykk, og bed for deim som forfylgjer dykk!
Я ж вам глаголю: Любіть ворогів ваших, благословляйте, хто клене вас, робіть добро, хто ненавидить вас, і моліть ся за тих, що обижають вас і гонять вас;
45 då er de rette borni åt far dykkar i himmelen; for han let soli si skina yver vonde og gode, og let det regna yver rettferdige og urettferdige.
щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі; Він бо велить сонцю своєму сходити над лихими й над добрими, й посилає дощ на праведних і неправедних.
46 For um de elskar deim som elskar dykk, kva løn kann de venta for det? Gjer ikkje tollmennerne like eins?
Бо коли ви любите тих, що люблять вас, то за що вам нагорода? хиба й митники не те саме роблять?
47 Og um de helsar «Guds fred» berre til brørne dykkar, kva stort gjer de då? Gjer ikkje heidningarne det same?
І коли витаєте тільки братів ваших, то що надто робите? хиба й митники не так роблять?
48 Ver då de fullkomne, som far dykkar i himmelen er!
Оце ж бувайте звершені, як Отець ваш, що на небі, звершений.
