Markus 3
1 Då Jesus ein annan gong gjekk inn i ei synagoga, var der ein mann som hadde ei nomi hand,
І ввійшов ізнов у школу; й був там чоловік, що мав суху руку.
2 og dei gjætte på honom um han vilde lækja mannen på kviledagen, so dei kunde få noko å klaga honom for.
І назирали Його, чи сцїлить його в суботу, щоб обвинуватити Його.
3 Då sagde han til mannen med den nomne handi: «Reis deg upp og kom fram!»
І рече до сухорукого чоловіка: Стань посередині.
4 Og til dei andre sagde han: «Er det rett å gjera godt på kviledagen eller å gjera vondt - berga eit liv eller drepa?» Dei tagde.
І рече до них: Чи годить ся в суботу добро робити, чи зло робити? життє спасати, чи погубляти? Вони ж мовчали.
5 Då såg han rundt ikring på deim, både harm og sorgfull for di dei var so harde og stride. So sagde han til mannen: «Rett fram handi!» Då rette han henne fram, og handi hans vart like god att.
І, позирнувши на них кругом гнівно, жалкуючи над скаменїлостю сердець їх, рехе чоловікові: Простягни руку твою. І простяг, і стала рука його здорова, як і друга.
6 Men farisæarane gjekk ut og tok straks til å samråda seg med Herodes-mennerne korleis dei skulde få gjort ende på honom.
І вийшовши Фарисеї, зараз з Iродиянами зробили раду на Него, як Його погубити.
7 So for Jesus med læresveinarne sine burt til sjøen, og ein stor folkehop frå Galilæa fylgde med; og frå Judaland
Ісус же відійшов з учениками своїми до моря; а великий натовп із Галилеї йшов за Ним, і з Юдеї,
8 og Jerusalem og Idumea og bygderne på hi sida Jordan og kring Tyrus og Sidon kom dei til honom i flokketal, då dei høyrde um alt det han gjorde.
і з Єрусалиму, й з Ідумеї, і зза Йордану; й ті, що кругом Тира та Сидона, натовп великий, прочувши, скільки Він робив, поприходили до Него.
9 Då sagde han til læresveinarne at det skulde liggja ein båt ferdig til honom for folkemengdi skuld, so dei ikkje skulde trengja honom;
І сказав Він ученикам своїм наготовити Йому човна задля народу щоб не тиснулись до Него.
10 for han lækte mange, so alle som hadde eikor plåga, trengde seg innpå honom, og vilde få taka i honom.
Многих бо сцїлив, так що видались на Него, щоб приторкнутись до Него, хто з них мав недуги.
11 Og kvar gong dei ureine ånderne såg honom, kasta dei seg ned for føterne hans og ropa: «Du er Guds Son!»
А духи нечисті, як бачили Його то падали ниць перед Ним, і кричали, говорячи: Ти єси Син Божий.
12 Men han forbaud deim både tidt og strengt å gjera honom kjend.
І остро грозив їм, щоб Його не виявляли.
13 So gjekk han upp i fjellet, og kalla til seg deim han sjølv vilde, og dei kom til honom.
І вийшов Він на гору, й покликав, кого схотів сам, і поприходили до Него.
14 Og han valde ut tolv som skulde vera med honom, og som han vilde senda ut til å tala for folket,
І настановив дванайцятьох, щоб були з Ним, і щоб посилати їх проповідувати,
15 og vilde gjeva magt til å driva ut djevlar.
і щоб мали силу сцїляти недуги, й виганяти біси.
16 Det var Simon - honom kalla han Peter -
І дав Симонові імя Петр;
17 og Jakob, son åt Sebedæus, og Johannes, bror hans Jakob - deim kalla han Boanerges, det er Toresveinarne -
та Якова Зеведеєвого, та Йоана, брата Якового, й дав їм імена Воанер-гес, що єсть: Сини громові;
18 og Andreas og Filip og Bartolomæus og Mattæus og Tomas og Jakob, son åt Alfæus, og Taddæus og Simon Kananæus
та Андрея, та Филипа, та Вартоломея, та Маттея, та Тому, та Якова Алфєєвого, та Тадея, та Симона Хананця,
19 og Judas Iskariot, han som sidan sveik honom.
та Юду Іскариодького, що зрадив Його.
20 Med det same han kom heim, samla folket seg i hop att, so dei kunde ikkje ein gong få seg mat.
Входять вони в господу, і знов сходить ся народ, так що не могли анї хлїба з'їсти.
21 Då hans eige folk fekk høyra det, for dei heimantil og vilde få tak i honom; «han må vera frå vitet!» sagde dei.
І прочувши свояки Його, вийшли взяти Його; казали бо, що Він не при собі.
22 Men dei skriftlærde som var komne ned frå Jerusalem, sagde: «Be’elsebul hev fare i honom! og: «Det er djevlehovdingen sjølv som hjelper honom til å driva ut djevlar.»
А письменники, поприходивши з Єрусалиму, казали, що Вельзевула має, і що бісовським князем виганяє біси.
23 Då kalla han deim til seg og tala til deim i likningar: «Korleis kann Satan driva ut Satan?»
І, покликавши їх, говорив до них приповістями: Як може сатана сатану виганяти?
24 Kjem eit rike i strid med seg sjølv, so kann det riket ikkje standa,
І коли царство проти себе роздїлить ся, не може стояти царство те.
25 og kjem eit hus i strid med seg sjølv, so stend det huset ikkje med lag.
І коли господа проти себе роздїлить ся, не може стояти господа тая.
26 Set no Satan seg upp mot seg sjølv og kjem i strid med seg sjølv, so kann han ikkje standa seg; då er det ute med honom.
І коли сатана устав проти себе, й розділив ся, не може стояти, а копець йому.
27 Men ingen kann ganga inn i huset til ei kjempa og rana eignaluterne hans, hev han ikkje fyrst lagt kjempa i band; då kann han plundra huset.
Не може нїхто надоби сильного, ввійшовши в господу його, пожакувати, як перше сильного не звяже; аж тодї господу його пограбить.
28 Det segjer eg dykk for sant: Alt skal tilgjevast menneskjeborni, både synder og spottord, kor mykje dei spottar;
Істино глаголю вам: Що всї гріхи відпустять ся синам чоловічим, і хули, якими б вони нї хулили;
30 det var for di dei sagde: «Han hev ei urein ånd i seg.»
бо казали: Духа нечистого має.
31 So kom mor hans og brørne hans; dei vart standande utanfor, og sende bod til honom um han vilde koma ut.
Приходять тодї брати й мати його, й стоячи на дворі, послали до Него, кличучи Його.
32 Det sat ein stor flokk kringum honom, og dei sagde til honom: «Sjå, mor di og brørne dine stend utanfor og spør etter deg!»
І сидїв народ круг Него; кажуть же Йому: Ось мати Твоя і брати Твої на дворі шукають Тебе.
33 Kven er mor mi og brørne mine? svara han.
І, озвавшись до них, рече: Хто се мати моя, або брати мої?
34 So såg han rundt på deim som sat i ein ring kringum honom, og sagde: «Sjå det er mor mi og brørne mine!
І, позирнувши кругом по тих, що сидїли коло Него, рече: Оце мати моя, і брати мої!
35 Den som gjer det Gud vil, han er bror min og syster mi og mor mi.»
Хто бо чинити ме волю Божу, той брат менї, й сестра моя, і мати.
