Galaterne 4
1 Men eg segjer: So lenge ervingen er barn, er det ingen skilnad på honom og trælen, endå han er herre yver alt saman;
Глаголю ж: доки наслїдник малолїток, доти не відрізняеть ся від слуги, хоч він і пан усього,
2 men han er under uppsynsmenner og rådsmenner til den tidi faren fyreåt hev fastsett.
а єсть під опікунами та доморядниками аж до нароку отця.
3 Soleis var me og, so lenge me var born, trælbundne under barnelærdomen til verdi.
Так же й ми, як були малолітками, були підневолені первотинами сьвіта.
4 Men då tidi var fullkomi, sende Gud Son sin, fødd av ei kvinna, fødd under lovi,
Як же прийшла повня часу, послав Бог Сина свого, що родивсь від жени і був під законом,
5 so han kunde kjøpa deim frie, som var under lovi, so me kunde få barneretten.
щоб викупив тих, що під законом, щоб ми прийняли всиновленнє.
6 Men av di de er søner, hev Gud sendt inn i hjarto våre sin sons Ande, som ropar: «Abba, Fader!»
А що ви сини, то послав Бог Духа Сина свого в серця ваші, що покликує: Авва, Отче!
7 So er du då ikkje lenger træl, men son. Men er du son, so er du og erving ved Gud.
Тимже вже більш не невільник єси, а син; коли ж син, то й наслїдник Божий через Христа.
8 Men den tid de ikkje kjende Gud, træla de under dei gudar som i røyndi ikkje er gudar.
Тільки ж тодї, не знаючи Бога, служили ви тим, що не по природі були богами.
9 Men no, då de kjenner Gud og - det som meir er - er kjende av Gud, kor kann de då venda atter til den veike og fatige barnelærdomen? Vil de atter å nyo træla under honom?
Тепер же, знаючи Бога, більше ж будучи познані від Бога, як вертаєтесь до немочних та мізерних первотин, котрим знов наново служити хочете?
10 De tek vare på dagar og månader og tider og år;
Ви вважаєте на днї, місяцї, пори й лїта.
11 eg ottast for dykk, at eg kann henda fåfengt hev gjort meg møda med dykk.
Боюсь за вас, що може марно працював коло вас.
12 Vert liksom eg, for eg er liksom de; brør! eg bed dykk; de hev ingen urett gjort meg.
Будьте, браттє, благаю вас, як і я: бо й я (такий), як ви. Нічим ви мене не скривдили.
13 Men de veit at det var på grunn av ei vanhelsa i kjøtet, at eg fyrste gongen kom til å forkynna dykk evangeliet,
Ви ж знаєте, що я у немощі тїла благовістив вам перше.
14 og endå mitt kjøt kunde freista dykk til det, vanvyrde de meg ikkje og støytte meg ikkje burt; men de fagna meg som ein Guds engel, ja, som Kristus Jesus.
І не погордували ви спокусою, що була в тїлї моїм, анї відопхнули, а як ангела Божого прийняли мене, як Христа Ісуса.
15 Kor de prisa dykk sæle den gongen! for det vitnar eg um dykk, at um det hadde vore mogelegt, so hadde de rive ut augo dykkar og gjeve meg.
Яке ж то було блаженство ваше! Сьвідкую бо вам, що коли б можна, ви б тодї, вирвавши очі свої, оддали менї.
16 Og so hev eg vorte dykkar fiende ved å segja dykk sanningi!
То чи вже став я ворогом вам, говорячи вам правду?
17 Dei syner ein ihuge for dykk som ikkje er god; men dei vil stengja dykk ute, so de skal vera ihuga for deim.
Ревнують про вас не добре, а хочуть відлучити вас, щоб ви про них ревнували.
18 Men det er godt å vera ihuga for det gode alltid, og ikkje berre når eg er hjå dykk.
Добре ж ревнувати всякого часу в доброму, тай не тільки, як я приходжу до вас.
19 Mine born, som eg atter føder med sår verk, til dess Kristus fær skapnad i dykk!
Дїточки мої, (ви, ) котрими знов мучусь (перед родинами), доки Христос з'образить ся у вас,
20 Eg skulde ynskja eg var hjå dykk no og kunde brigda mi røyst; for eg er i vanråd med dykk.
хотїв би я бути у вас сьогоднї і змінити голос мій, бо я в непевности про вас.
21 Seg meg, de som vil vera under lovi, høyrer de ikkje lovi?
Скажіть менї, ви, що хочете бути під законом: хиба ви закону не слухаєте?
22 For det stend skrive at Abraham hadde tvo søner, ein med trælkvinna og ein med den frie kvinna.
Писано бо, що Авраам мав два сини, одного від невольницї, а одного од вільної.
23 Men son åt trælkvinna er fødd etter kjøtet, men son åt den frie kvinna etter lovnaden.
Та що був од невольницї, родивсь по тілу, а що од вільної, по обітницї.
24 I dette ligg det ei djupare meining under; for desse kvinnorne er tvo pakter: den eine frå Sinaifjellet, som føder til trældom, dette er Hagar;
Се ж иносказаннє; се бо два завіти: один з гори Синая, що родить у неволю, котра єсть Агара.
25 for «Hagar» er Sinaifjellet i Arabia og svarar til det Jerusalem som no er; for det er i trældom med borni sine.
Бо Агара, се Синай, гора в Аравиї, прикладаєть ся ж до теперішнього Єрусалиму, і служить з дітьми своїми.
26 Men det Jerusalem som er der uppe, er fritt, og det er mor vår.
А вишній Єрусалим вільний; він мати всім нам.
27 For det stend skrive: «Ver glad, du barnlause, som ikkje føder; kved i og ropa, du som ikkje hev barnerider! for borni hennar som er einsleg, er mange fleire enn hennar som hev mannen.»
Писано бо: Звеселись, неплідна, що не роджаєш; гукай та покликуй, ти, що не мучилась; бо в одинокої багато дїтей, більш нїж у тієї, що має чоловіка.
28 Men me, brør, er born etter lovnaden, liksom Isak.
Ми ж, браттє, по Ісааку дїти обітування.
29 Men liksom den gongen han som var fødd etter kjøtet, forfylgde honom som var fødd etter åndi, soleis er det no og.
Та, як тодї, хто родивсь по тілу, гонив того, хто по духу, так і тепер.
30 Men kva segjer Skrifti? «Driv ut trælkvinna og son hennar; for son åt trælkvinna skal slett ikkje taka arv med son åt den frie kvinna.»
Тільки ж бо що глаголе писаннє? Вижени невільницю й сина її, не має бо наслідувати син невільниці з сином вільної.
31 So er me då, brør, ikkje born åt trælkvinna, men åt den frie kvinna.
Оце ж, браттє, ми не діти невільниці, а вільної.
