Esekiel 10
1 Og eg såg, og sjå, på den kvelven som var yver hovudi på kerubarne, var det som ein safirstein, sjåande til på skapnad som ein kongsstol. Ein kunde sjå honom yver deim.
И видех, и се, верху тверди сущия над главою Херувимов, яко камень сапфировый, подобие престола на них.
2 Og han sagde med mannen i linklædnaden: «Gakk inn millom hjuli, inn under keruben, og tak nevarne dine fulle med gløder av deim som er millom kerubarne, og strå deim yver byen!» Og han gjekk medan eg såg på.
И рече к мужу облеченому во утварь: вниди среде колес, яже под Херувимами, и наполни горсти твоя углия огненнаго от среды Херувимов и разсыпли на град. И вниде предо мною:
3 Og kerubarne stod på høgre sida åt huset då mannen gjekk inn, og skyi fyllte den indre fyregarden.
Херувими же стояху одесную дому, внегда вхождаше муж, и облак наполни двор внутренний.
4 Og Herrens herlegdom lyfte seg frå keruben og burt til dørstokken i huset. Og skyi fyllte huset, og glansen av Herrens herlegdom fyllte fyregarden.
И воздвижеся слава Господня от Херувимов в непокровение дому, и наполни дом облак, и двор наполнися сияния славы Господни:
5 Og ljomen av kerubvengjerne høyrdest alt til den ytre fyregarden, som røysti åt Gud den allmegtige, når han talar.
и глас крил Херувимских слышашеся даже до внешняго двора, якоже глас Бога Саддаи глаголющаго.
6 Og det hende, då han baud mannen i linklædnaden og sagde: «Tak eld av den som er millom hjuli, millom kerubarne, » at han gjekk og stana attmed hjulet.
И бысть внегда заповедаше мужу облеченому во утварь святую, глаголя: возми огнь от среды колес, иже среде Херувимов. И вниде и ста близ колес.
7 Og keruben rette ut handi si, millom kerubarne, burtåt elden som var millom kerubarne, og tok og lagde i nevarne på honom i linklædnaden. Og han tok imot og gjekk ut.
И простре Херувим руку свою в средину огня сущаго среде Херувимов, и взя и вдаде в руце оболченому во утварь святую, и взя и изыде.
8 Og under vengjerne på kerubarne kunde ein sjå eitkvart på skap som ei mannshand.
И видех Херувимы, и се, подобие рук человечих под крилы их.
9 Og eg såg, og sjå, det var fire hjul på kerubarne, eitt hjul hjå kvar kerub. Og hjuli var sjåande til som krysolit-stein.
И видех, и се, четыри колеса стояху держащеся Херувимов: коло едино держашеся единаго Херувима, и коло едино держашеся другаго Херувима: взор же колес якоже взор камения анфракса:
10 Alle fire såg likeins ut, og det var nett som eitt hjul skulde vera inni hitt.
и взор их подобие едино четырем, акибы было коло в колеси:
11 Når dei gjekk, gjekk dei til alle fire sidorne; dei snudde seg ikkje når dei gjekk, for til den staden som hovudet snudde, dit gjekk dei; dei snudde seg ikkje når dei gjekk.
внегда идяху, на четыри части их идяху, и не обращахуся внегда идяху: яко, на неже место аще зряше начало едино, идяху (вслед его), и не обращахуся, внегда ити им.
12 Og heile deira likam og deira rygg og deira hender og deira vengjer og hjuli var fullsette med augo rundt ikring - dei fire hadde kvar sitt hjul.
Вся же телеса их и хребты их, и руце их и крила их и колеса полна очес окрест четырех колес.
13 Hjuli, dei vart kalla «kvervel» so eg høyrde på.
Колесам же сим воззвася гелгель, слышащу мне.
14 Og det var fire andlit på kvar; det fyrste hadde kerub-andlit, og det andre eit mannsandlit, og det tridje eit løve-andlit, og det fjorde eit ørne-andlit.
Четыри же лица коемуждо их: единому лице херувимле, лице же другому лице человечо, третие же лице львово и четвертое лице орлее.
15 Og kerubarne lyfte seg; det var dei livendi som eg hadde set attmed elvi Kebar.
И взяшася Херувими: сие есть животное, еже видех на реце Ховар.
16 Og når kerubarne gjekk, so gjekk hjuli innmed deim, og når kerubarne lyfte vengjerne sine til å hevja seg upp frå jordi, skilde heller ikkje hjuli seg frå deim.
И егда идяху Херувими, идяху и колеса их, и сии держахуся их: и внегда воздвизаху Херувими крила своя, еже возвыситися от земли, не обращахуся колеса их, и та держахуся их:
17 Når livendi stod, so stod dei, og når dei lyfte seg, so lyfte dei seg med deim, for åndi åt livendi var i deim.
егда стояху тии, стояху и они, и внегда возвышахуся тии, возвышахуся и они с ними: зане дух жизни бе в них.
18 Og Herrens herlegdom gjekk ut frå dørstokken på huset og stod yver kerubarne.
И изыде слава Господня от непокровения дому и взыде на Херувимы.
19 Og kerubarne lyfte vengjerne sine og steig upp frå jordi medan eg såg på, då dei gjekk ut, og hjuli innmed deim. Og dei stana attmed inngangen åt Øystreporten på Herrens hus. Og herlegdomen åt Israels Gud var uppe yver deim.
И воздвигоша Херувими крила своя и возвысишася от земли предо мною: егда изыдоша тии, и колеса держахуся их: и сташа над преддверием врат Дому Господня, яже противу востоку, и слава Господа Бога Израилева бе над ними свыше.
20 Det var dei same livendi som eg hadde set under Israels Gud burtmed elvi Kebar, og eg skyna at det var kerubar.
Сие животное есть, еже видех под Богом Израилевым на реце Ховар, и познах, яко Херувими суть.
21 Og det var fire andlit på kvart eitt av dei fire, og fire vengjer på kvart eit, og eitkvart på skap som mannehender under vengjerne deira.
Четыри лица единому, и четыри крила единому, и подобие рук человечих под крилы их.
22 Og skapnaden på andliti deira det var dei andliti som eg hadde set attmed elvi Kebar; soleis såg dei ut, og dei var det. Og kvart eitt av deim gjekk beint fram.
И подобие лиц их: сия лица суть, яже видех под славою Бога Израилева при реце Ховар воззрение их: и сия кождо прямо лицу своему идяху.
