Romerne 6
1 Hvad skal vi da si? skal vi holde ved i synden, forat nåden kan bli dess større?
Що ж скажемо? чи зостанемось у грісі, щоб благодать помножилась? Нехай не буде (так).
2 Langt derifra! vi som er avdød fra synden, hvorledes skulde vi ennu leve i den?
Ми, що померли гріхом, як ще жити мем в йому?
3 Eller vet I ikke at alle vi som blev døpt til Kristus Jesus, blev døpt til hans død?
Хиба не знаєте, що скільки нас у Христа Ісуса охрестилось, у смерть Його охрестились?
4 Vi blev altså begravet med ham ved dåpen til døden, forat likesom Kristus blev opreist fra de døde ved Faderens herlighet, så skal også vi vandre i et nytt levnet.
Бо погреблись ми з Ним через хрещеннє у смерть, щоб, як Христос устав із мертвих славою Отця, так і ми в обновленню життя ходили.
5 For er vi blitt forenet med ham ved likheten med hans død, så skal vi også bli det ved likheten med hans opstandelse,
Коли бо ми з'єднані (з Ним) подобиєм смерти Його, то й (подобиєм) воскресення будемо,
6 da vi jo vet dette at vårt gamle menneske blev korsfestet med ham forat synde-legemet skulde bli til intet, så vi ikke mere skal tjene synden;
знаючи, що давнього нашого чоловіка з Ним розпято, щоб зникло тїло гріховне, щоб не служити нам більш гріху.
7 for den som er død, er rettferdiggjort fra synden.
Хто бо вмер, той визволивсь од гріха.
8 Men er vi død med Kristus, da tror vi at vi også skal leve med ham,
Коли ж ми вмерли з Христом, віруємо, що й жити мем з Ним,
9 fordi vi vet at efterat Kristus er opstanden fra de døde, dør han ikke mere; døden har ikke mere nogen makt over ham;
знаючи, що Христос, уставши з мертвих, уже більш не вмре: смерть над Ним більш не панує.
10 for sin død, den døde han én gang for synden, men sitt liv, det lever han for Gud.
Бо що вмер, за гріх вмер Він раз, а що живе, Богові живе.
11 Således skal også I akte eder som døde for synden, men levende for Gud i Kristus Jesus.
Так само й ви думайте, що ви мертві вже гріху, живі ж Богові, у Христі Ісусі, Господі нашім.
12 La derfor ikke synden herske i eders dødelige legeme, så I lyder dets lyster;
Нехай же не царює гріх у смертному вашому тїлї, так щоб коритись йому в похотях його;
13 by heller ikke eders lemmer frem for synden som urettferdighets våben, men by eder frem for Gud som de som av døde er blitt levende, og eders lemmer som rettferdighets våben for Gud!
анї оддавайте членів ваших гріху, (яко) знаряддє неправді, а оддавайте себе Богові, яко з мертвих оживших, і члени ваші, (яко) знаряддє правди, Богові.
14 For synden skal ikke herske over eder; I er jo ikke under loven, men under nåden.
Гріх бо над вами нехай не панує; не під законом бо ви, а під благодаттю.
15 Hvad da? skal vi synde, siden vi ikke er under loven, men under nåden? Langt derifra!
Що ж? чи будемо грішити, що ми не під законом, а під благодаттю? Нехай не буде.
16 vet I ikke at når I byr eder frem for nogen som tjenere til lydighet, da er I også tjenere under den som I så lyder, enten det er under synden til død eller under lydigheten til rettferdighet?
Хиба не знаєте, що кому оддаєте себе в слуги на послух, того ви й слуги, кого слухаєте: чи то гріха на смерть, чи слухання на праведність?
17 Men Gud være takk at I vel har vært syndens tjenere, men nu av hjertet er blitt lydige mot den lærdomsform som I er blitt overgitt til!
Дяка ж Богові, що ви були слугами гріха, та послухали від серця тої науки, якій і піддались.
18 Men idet I er blitt frigjort fra synden, er I trådt i rettferdighetens tjeneste.
Визволивши ся ж од гріха, зробились ви слугами правди.
19 Jeg taler på menneskelig vis for eders kjøds skrøpelighets skyld. For likesom I bød eders lemmer frem som tjenere for urenheten og urettferdigheten til urettferdighet, således by nu eders lemmer frem som tjenere for rettferdigheten til helliggjørelse!
По чоловічи глаголю ради немочи тіла вашого: як ви оддавали члени ваші в слуги нечистоті і беззаконню на беззаконнє, так тепер оддайте члени ваші в слуги правді на сьвятість.
20 For dengang da I var syndens tjenere, var I fri fra rettferdigheten.
Коли бо ви були слугами гріха, вільні (нагі) були від праведності.
21 Hvad frukt hadde I da dengang? Slikt som I nu skammer eder over; for utgangen på det er døden.
Який же тоді мали ви овощ з того, чого тепер соромитесь? конець бо того - смерть.
