Salmenes 71
1 Til dig, Herre, setter jeg min lit; la mig aldri i evighet bli til skamme!
У Тебе, Господи, я шукаю захисту, тож нехай не посоромлюся повіки!
2 Utfri mig og redd mig ved din rettferdighet! Bøi ditt øre til mig og frels mig!
У Своїй праведності визволи мене і врятуй; схили до мене вухо Твоє і спаси мене.
3 Vær mig en klippe til bolig, dit jeg alltid kan gå, du som har fastsatt frelse for mig! For du er min klippe og min festning.
Будь для мене скелею для оселі [моєї], куди я завжди міг би прийти. Дай наказ врятувати мене, бо Ти моя скеля й твердиня моя.
4 Min Gud, utfri mig av den ugudeliges hånd, av den urettferdiges og undertrykkerens vold!
Боже мій, визволи мене від руки нечестивого, від долоні беззаконного й кривдника.
5 For du er mitt håp, Herre, Herre min tillit fra min ungdom av.
Бо Ти – надія моя, Владико Господи, сподівання моє від [часів] юності моєї.
6 Til dig har jeg støttet mig fra mors liv av; du er den som drog mig ut av min mors skjød; om dig vil jeg alltid synge min lovsang.
На Тобі я утверджувався від самого народження; Ти витягнув мене з утроби матері моєї; Тобі – хвала моя безупинно!
7 Som et under har jeg vært for mange, men du er min sterke tilflukt.
Я став ніби знаком для багатьох, але Ти – тверде пристановище моє.
8 Min munn er full av din pris, hele dagen av din herlighet.
Нехай вуста мої наповняться хвалою Тобі, цілий день [оспівуючи] красу Твою величну.
9 Forkast mig ikke i alderdommens tid, forlat mig ikke når min kraft forgår!
Не залиши мене в час старості; не покинь мене, коли сила моя виснажиться.
10 For mine fiender har sagt om mig, de som tar vare på mitt liv, rådslår tilsammen
Бо подейкують про мене вороги мої, і ті, хто душу мою підстерігає, радяться разом між собою,
11 og sier: Gud har forlatt ham; forfølg og grip ham, for det er ingen som redder!
кажучи: «Бог покинув його. Переслідуйте й схопіть його, бо немає [в нього] рятівника!»
12 Gud, vær ikke langt borte fra mig! Min Gud, skynd dig å hjelpe mig!
Боже, не віддаляйся від мене! Боже мій, поспіши мені на допомогу!
13 La dem som står mig efter livet, bli til skamme og gå til grunne! La dem som søker min ulykke, bli klædd i skam og spott!
Нехай посоромлені будуть і загинуть супротивники душі моєї; нехай зодягнуться в ганьбу й безчестя ті, хто прагне вчинити мені зло.
14 Og jeg vil alltid håpe, og til all din pris vil jeg legge ny pris.
А я завжди сподіватимуся і все більше й більше хвалу Тобі примножувати буду.
15 Min munn skal fortelle om din rettferdighet, hele dagen om din frelse; for jeg vet ikke tall derpå.
Вуста мої проголошуватимуть Твою праведність [і] спасіння Твоє цілий день, бо не знаю, як [їх] полічити!
16 Jeg vil fremføre Herrens, Israels Guds veldige gjerninger, jeg vil prise din rettferdighet, din alene.
Я увійду в роздуми про могутність Владики Господа, буду нагадувати [всім] про праведність Твою, що лише Тобі належить!
17 Gud, du har lært mig det fra min ungdom av, og inntil nu kunngjør jeg dine undergjerninger.
Боже, Ти вчив мене від [часів] юності моєї, і донині сповіщаю я чудеса Твої.
18 Forlat mig da heller ikke inntil alderdommen og de grå hår, Gud, inntil jeg får kunngjort din arm for efterslekten, din kraft for hver den som skal komme.
Тож і до старості й сивини, Боже, не покидай мене, аж поки не звіщу про силу правиці Твоєї поколінню цьому й усім прийдешнім – про могутність Твою.
19 Og din rettferdighet, Gud, når til det høie; du som har gjort store ting, Gud, hvem er som du?
А праведність Твоя, Боже, до висот сягає; те, що вчинив Ти, – величне! Боже, хто подібний до Тебе?
20 Du som har latt oss se mange trengsler og ulykker, du vil igjen gjøre oss levende og igjen dra oss op av jordens avgrunner.
Хоча Ти показав мені чимало тяжких скорбот, та знову Ти повертав мене до життя і з безодень землі знов виводив мене.
21 Du vil øke min storhet og vende om og trøste mig.
Ти примножував велич мою й огортав мене втіхою Своєю.
22 Så vil jeg også prise dig med harpespill, din trofasthet, min Gud! Jeg vil lovsynge dig til citar, du Israels Hellige!
Тож і я прославлю Тебе струнами ліри за вірність Твою, Боже мій; співатиму Тобі під [звуки] арфи, Святий Ізраїлів!
23 Mine leber skal juble, for jeg vil lovsynge dig, og min sjel, som du har forløst.
Радісно вигукують уста мої, коли я співаю для Тебе, і душа моя, яку Ти визволив,
24 Min tunge skal også hele dagen tale om din rettferdighet; for de er blitt til spott, de er blitt til skamme, de som søker min ulykke.
також і язик мій цілий день промовлятиме правду Твою, бо посоромлені й ганьбою вкриті ті, хто прагнув вчинити мені зло.
