Salmenes 55
1 Til sangmesteren; med strengelek; en læresalme av David. Vend øret, Gud, til min bønn, og skjul dig ikke for min inderlige begjæring!
Керівнику хору. На струнних інструментах. Повчання Давидове. Прислухайся, Боже, до моєї молитви, не ховайся від мого благання;
2 Gi akt på mig og svar mig! Mine sorgfylte tanker farer hit og dit, og jeg må stønne,
прислухайся до мене і дай мені відповідь! Я блукаю в тяжких думках своїх і зітхаю
3 for fiendens røst, for den ugudeliges undertrykkelse; for de velter elendighet over mig, og i vrede forfølger de mig.
від голосу ворога, від утисків нечестивого. Бо вони наводять на мене беззаконня й гнівно ворогують зі мною.
4 Mitt hjerte bever i mitt bryst, og dødens redsler er falt på mig.
Серце моє тремтить у моєму нутрі, жахи смерті напали на мене.
5 Frykt og beven kommer over mig, og forferdelse legger sig over mig.
Страх і трепет увійшли в мене, і тремтіння охопило мене.
6 Og jeg sier: Gid jeg hadde vinger som duen! Da vilde jeg flyve bort og feste bo.
Сказав я: «Хто б дав мені крила голубині! Я полетів би й віднайшов спокій,
7 Se, jeg vilde flykte langt bort, jeg vilde ta herberge i ørkenen. (Sela)
полинув би вдалечінь, спочив би в пустелі. (Села)
8 Jeg vilde i hast søke mig et tilfluktssted for den rasende vind, for stormen.
Поспішив би знайти собі прихисток від рвучкого вітру й бурі».
9 Opsluk dem, Herre, kløv deres tungemål! For jeg ser vold og kiv i byen.
Збентеж їх, Владико, розділи їм язики, бо бачу я насильство й заколот у місті.
10 Dag og natt vandrer de omkring den på dens murer, og elendighet og ulykke er inneni den.
Удень та вночі вони обходять його на стінах, беззаконня й утиск всередині нього.
11 Fordervelse er inneni den, og undertrykkelse og svik viker ikke fra dens torv.
Погибель серед міста, його гноблення й підступ не покидають вулиць.
12 For ikke er det en fiende som håner mig, ellers vilde jeg bære det; ikke er det min avindsmann som ophøier sig over mig, ellers vilde jeg skjule mig for ham;
Адже не ворог ганьбить мене, – я перетерпів би це, – не ненависник мій величається наді мною, – я сховався б від нього.
13 men det er du, du som var min likemann, min venn og min kjenning -
Але ти, кого я вважав одним цілим із собою, приятель мій, щирий друг мій,
14 vi som levde sammen i fortrolig omgang, som vandret til Guds hus blandt den glade høitidsskare.
з ким разом ми насолоджувалися щирим спілкуванням, у дім Божий ми ходили однодушно.
15 Ødeleggelse komme over dem! La dem fare levende ned i dødsriket! For ondskap hersker i deres bolig, i deres hjerte. (Sheol h7585)
Нехай же смерть спіткає їх, нехай вони зійдуть живими до царства мертвих, бо зло в їхніх помешканнях та в нутрощах їхніх. (Sheol h7585)
16 Jeg vil rope til Gud, og Herren skal frelse mig.
Я ж до Бога кличу, і Господь врятує мене.
17 Aften og morgen og middag vil jeg klage og sukke, så hører han min røst.
Увечері, вранці й опівдні я бідкаюся й бентежуся, і Він чує мій голос.
18 Han forløser min sjel fra striden imot mig og gir mig fred; for i mengde er de omkring mig.
Він мирно визволить мою душу від битви проти мене, бо численні ті, хто [повстав] на мене.
19 Gud skal høre og svare dem - han troner jo fra fordums tid, (sela) dem som ikke vil bli anderledes, og som ikke frykter Gud.
Бог почує та упокорить їх, Той, Хто справіку сидить [на престолі]. (Села) Бо вони не змінюються й Бога не бояться.
20 Han legger hånd på dem som har fred med ham, han vanhelliger sin pakt.
Підняв [товариш мій] руки свої на близьких друзів, знехтував своїм заповітом.
21 Hans munns ord er glatte som smør, men hans hjertes tanke er strid; hans ord er bløtere enn olje, og dog er de dragne sverd.
Вуста його слизькі, немов масло, але війна в його серці; слова його ніжніші за олію, але вони – оголені мечі.
22 Kast på Herren det som tynger dig! Han skal holde dig oppe; han skal i evighet ikke la den rettferdige rokkes.
Переклади свій тягар на Господа – і Він підтримає тебе; Він ніколи не дасть праведникові похитнутися.
23 Og du, Gud, skal støte dem ned i gravens dyp; blodgjerrige og falske menn skal ikke nå det halve av sine dager; men jeg setter min lit til dig.
Але Ти, Боже, скинеш їх до прірви загибелі. Люди кровожерні й підступні не дотягнуть навіть до половини своїх днів. А я на Тебе покладаюся.
