Salmenes 50
1 En salme av Asaf. Den Allmektige, Gud Herren, taler og kaller på jorden fra solens opgang til dens nedgang.
Псалом Асафів. Бог богів – Господь! Він промовляє, закликає землю від сходу сонця аж до заходу.
2 Fra Sion, skjønnhetens krone, stråler Gud frem.
Із Сіону, досконалої краси, Бог з’явився в сяйві.
3 Vår Gud kommer og skal ikke tie; ild fortærer for hans åsyn, og omkring ham stormer det sterkt.
Іде наш Бог і не мовчить; вогонь перед Ним пожирає й навколо Нього сильно вирує.
4 Han kaller på himmelen der oppe og på jorden for å dømme sitt folk:
Він закликає небеса вгорі і землю на суд зі Своїм народом:
5 Samle til mig mine fromme, som har inngått pakt med mig om offer!
«Зберіть-но до Мене Моїх вірних, хто уклав Завіт зі Мною при жертві».
6 Og himmelen kunngjør hans rettferdighet; for Gud er den som skal dømme. (Sela)
І небеса сповіщатимуть правду Його, адже Суддя – Сам Бог! (Села)
7 Hør, mitt folk, jeg vil tale, Israel, jeg vil vidne for dig: Gud, din Gud, er jeg.
«Слухай, народе Мій, Я говоритиму; Ізраїлю, Я свідчити буду проти тебе: Я – Бог, твій Бог.
8 Ikke for dine offers skyld vil jeg straffe dig; dine brennoffer er alltid for mig.
Не за жертвоприношення твої Я докорятиму тобі – твої цілопалення завжди переді Мною.
9 Jeg vil ikke ta okser fra ditt hus eller bukker fra dine hegn.
Я не прийму вола із твого дому, ані козлів із твоїх кошар.
10 For mig hører alle dyr i skogen til, dyrene på fjellene i tusentall.
Адже всі тварини в лісі – Мої, і худоба на тисячі пагорбів.
11 Jeg kjenner alle fjellenes fugler, og det som rører sig på marken, står for mig.
Я знаю кожного птаха в горах, і все, що рухається на полях, – зі Мною.
12 Om jeg hungret, vilde jeg ikke si det til dig; for mig hører jorderike til og alt det som fyller det.
Якби Я був голодний, то не сказав би тобі про це, адже Мені належить всесвіт і все, що його наповнює.
13 Mon jeg skulde ete oksers kjøtt og drikke bukkers blod?
Хіба Я їм м’ясо биків чи п’ю кров козлів?
14 Ofre Gud takksigelse og gi den Høieste det du har lovt,
Принеси Богові в жертву подяку й виконай перед Всевишнім твої обітниці.
15 og kall på mig på nødens dag, så vil jeg utfri dig, og du skal prise mig.
Поклич Мене в день скорботи – Я визволю тебе, а ти Мене прославиш».
16 Men til den ugudelige sier Gud: Hvad har du med å fortelle om mine lover og føre min pakt i din munn?
Нечестивому ж говорить Бог: «Як ти смієш Мої постанови сповіщати і Завіт Мій в устах своїх носити?
17 Du hater jo tukt og kaster mine ord bak dig.
Ти ж ненавидиш настанови й кидаєш Слова Мої позад себе?
18 Når du ser en tyv, er du gjerne med ham, og med horkarler gjør du felles sak.
Коли ти бачиш крадія, заводиш із ним приязні стосунки; і від перелюбників маєш свою частку.
19 Din munn slipper du løs med ondt, og din tunge spinner sammen svik.
Вуста твої вживаєш для зла, і язик твій плете підступні каверзи.
20 Du sitter og taler imot din bror, du baktaler din mors sønn.
Сидиш [на суді], намовляєш на брата твого, проти сина своєї матері свідчиш ганебне.
21 Dette har du gjort, og jeg har tidd; du tenkte jeg var som du; men jeg vil straffe dig og stille det frem for dine øine.
Ти чинив це, а Я мовчав, [тому] уявив ти [собі], що Я такий, як ти. Я покараю тебе й виставлю [звинувачення] перед очима твоїми.
22 Legg merke til dette, I som glemmer Gud, forat jeg ikke skal sønderrive, og det er ingen som redder!
Зрозумійте ж це ті, хто забуває Бога, щоб Я не розтерзав [вас], і не буде кому врятувати.
23 Den som ofrer takksigelse, ærer mig, og den som går den rette vei, ham vil jeg la skue Guds frelse.
Той, хто приносить у жертву подяку, шанує Мене; і тому, хто торує дорогу [правди], покажу Я спасіння Боже».
