Salmenes 49
1 Til sangmesteren; av Korahs barn; en salme. Hør dette, alle folk, vend øret til, alle I som bor i verden,
Для дириґента хору. Синів Коре́євих. Псалом. Слухайте це, всі наро́ди, візьміть до ушей, усі ме́шканці все́світу,
2 både lave og høie, rike og fattige, alle tilsammen!
і лю́дські сини й сини му́жів, ра́зом багатий та вбогий,
3 Min munn skal tale visdom, og mitt hjertes tanke er forstand.
— мої уста казатимуть мудрість, думка ж се́рця мого — розумність,
4 Jeg vil bøie mitt øre til tankesprog, jeg vil fremføre min gåtefulle tale til citaren.
нахилю́ своє ухо до при́казки, розв'яжу́ свою за́гадку лі́рою!
5 Hvorfor skal jeg frykte i de onde dager, når mine forfølgeres ondskap omgir mig,
Чому маю боятись у день лихолі́ття, як стане круг мене неправда моїх ошука́нців,
6 de som setter sin lit til sitt gods og roser sig av sin store rikdom?
які на бага́тство своє покладають надію, і своїми доста́тками хва́ляться?
7 En mann kan ikke utløse en bror, han kan ikke gi Gud løsepenger for ham
Але жодна люди́на не ви́купить брата, не дасть його ви́купу Богові, —
8 - for deres livs utløsning er for dyr, og han må avstå derfra til evig tid -
бо ви́куп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки, —
9 så han skulde bli ved å leve evindelig og ikke se graven.
щоб міг він ще жити навіки й не бачити гро́бу!
10 Nei, han vil få se den. De vise dør, dåren og den uforstandige omkommer tilsammen og overlater sitt gods til andre.
Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та не́ук, і лиша́ють для інших багатство своє.
11 Deres hjertes eneste tanke er at deres hus skal stå til evig tid, deres boliger fra slekt til slekt; de kaller sine jorder op efter sine navn.
Вони ду́мають, ніби доми́ їхні навіки, місця́ їхнього заме́шкання — з роду до роду, імена́ми своїми звуть землі,
12 Og dog blir et menneske i herlighet ikke stående; han er lik dyrene, som går til grunne.
та не зостається в пошані люди́на, — подібна худобі, що гине!
13 Således går det dem som er fulle av selvtillit, og dem som følger dem efter og har behag i deres tale. (Sela)
Така їхня дорога — глупо́та для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. (Се́ла)
14 Som en fårehjord føres de ned i dødsriket, døden vokter dem, og de opriktige hersker over dem, når morgenen bryter frem, og deres skikkelse blir ødelagt av dødsriket, så de ikke har nogen bolig mere. (Sheol h7585)
Вони зі́йдуть в шеол, — і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від ра́ння; подоба їхня знищиться, шео́л буде мешканням для них. (Sheol h7585)
15 Men Gud skal forløse min sjel av dødsrikets vold, for han skal ta mig til sig. (Sela) (Sheol h7585)
Та визволить Бог мою душу із влади шео́лу, бо Він мене ві́зьме! (Се́ла) (Sheol h7585)
16 Frykt ikke når en mann blir rik, når hans huses herlighet blir stor!
Не лякайся, коли багатіє люди́на, коли збі́льшується слава дому її, —
17 For han skal intet ta med sig når han dør; hans herlighet skal ikke fare ned efter ham.
бо, вмираючи, не забере вона всьо́го, її слава не пі́де за нею!
18 Om han enn velsigner sin sjel i sitt liv, og de priser dig fordi du gjør dig til gode,
Хоч вона свою душу за життя свого хва́лить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро, —
19 så skal du dog komme til dine fedres slekt; de ser ikke lyset evindelig.
вона при́йде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки!
20 Et menneske i herlighet, som ikke har forstand, er lik dyrene, som går til grunne.
Люди́на в пошані, але нерозумна, — подібна худобі, що гине!
