Salmenes 25
1 Av David. Til dig, Herre, løfter jeg min sjel.
Давидів.
2 Min Gud, til dig har jeg satt min lit; la mig ikke bli til skamme, la ikke mine fiender fryde sig over mig!
Боже мій, я на Тебе наді́юсь, — нехай же я не засоро́млюсь, нехай не радіють мої вороги ради мене!
3 Ja, ingen av dem som bier på dig, skal bli til skamme; de skal bli til skamme som er troløse uten årsak.
Не будуть також посоро́млені всі, хто на Тебе наді́ється, та нехай посоромляться ті, хто на Те́бе встає надаре́мно!
4 Herre, la mig kjenne dine veier, lær mig dine stier!
Доро́ги Твої дай пізнати мені, Го́споди, стежка́ми Своїми мене попрова́дь,
5 Led mig frem i din trofasthet og lær mig! for du er min frelses Gud, på dig bier jeg hele dagen.
провадь мене в правді Своїй і навчи Ти мене, бо Ти Бог спасі́ння мого́, кожен день я на Тебе наді́юсь!
6 Herre, kom din barmhjertighet i hu og din miskunnhets gjerninger! for de er fra evighet.
Пам'ятай милосердя Своє, о мій Господи, і ласки Свої, бо відвічні вони!
7 Kom ikke min ungdoms synder og mine misgjerninger i hu! Kom mig i hu efter din miskunnhet for din godhets skyld, Herre!
Гріхи молоде́чого віку мого́ та провини мої не прига́дуй, — пам'ятай мене, Господи, в ласці Своїй через добрість Свою!
8 Herren er god og rettvis; derfor lærer han syndere veien.
Господь добрий та праведний, тому грішних навчає в дорозі, —
9 Han leder de saktmodige i det som rett er, og lærer de saktmodige sin vei.
Він прова́дить покірних у правді, і лагі́дних навчає дороги Своєї!
10 Alle Herrens stier er miskunnhet og trofasthet imot dem som holder hans pakt og hans vidnesbyrd.
Всі Господні стежки́ — милосе́рдя та правда для тих, хто Його́ заповіта й свідоцтва доде́ржує.
11 For ditt navns skyld, Herre, forlat mig min misgjerning! for den er stor.
Ради Йме́ння Свого, о Господи, прости мені про́гріх, великий бо він!
12 Hvem er den mann som frykter Herren? Ham lærer han den vei han skal velge.
Хто то́й чоловік, що боїться він Господа? — Він наставить його на доро́гу, котру має ви́брати:
13 Hans sjel skal stadig ha det godt, og hans avkom skal arve landet.
душа його жи́тиме в щасті, і насіння його вспадку́е землю!
14 Herren har fortrolig samfund med dem som frykter ham, og hans pakt skal bli dem kunngjort.
При́язнь Господня до тих, хто боїться Його́, і Сві́й заповіт Він звісти́ть їм.
15 Mine øine er alltid vendt til Herren, for han drar mine føtter ut av garnet.
Мої очі постійно до Господа, бо Він з па́стки витягує но́ги мої.
16 Vend dig til mig og vær mig nådig! for jeg er enslig og elendig.
Оберни́ся до мене й помилуй мене, — я ж бо самі́тний та бідний!
17 Mitt hjertes angst har de gjort stor; før mig ut av mine trengsler!
Муки серця мого поширились, — ви́зволь мене з моїх у́тисків!
18 Se min elendighet og min nød, og forlat mig alle mine synder!
Подивися на горе моє та на му́ку мою, — і прости всі гріхи́ мої!
19 Se mine fiender, de er mange, og de hater mig med urettferdig hat.
Подивись на моїх ворогів, — як їх стало багато, вони лютою ненавистю ненави́дять мене!
20 Bevar min sjel og redd mig, la mig ikke bli til skamme! for jeg tar min tilflukt til dig.
Пильнуй же моєї душі та мене хорони́, — щоб не бути мені засоро́мленим, бо наді́юсь на Тебе!
21 La uskyld og opriktighet verge mig! for jeg bier på dig.
Невинність та правда нехай оточа́ють мене, бо наді́юсь на Тебе!
22 Forløs, Gud, Israel av alle dets trengsler!
Визволи, Боже, Ізраїля від усіх його у́тисків!
