Salmenes 14

1 Til sangmesteren; av David. Dåren sier i sitt hjerte: Det er ikke nogen Gud. Onde, vederstyggelige er deres gjerninger; det er ingen som gjør godt.

Керівнику хору. Давидів. Промовив безумний у своєму серці: «Немає Бога». Розбестились вони, огидними стали їхні вчинки, немає [нікого], хто б чинив добро.

2 Herren skuer ned fra himmelen på menneskenes barn for å se om det er nogen forstandig, nogen som søker Gud.

Господь із небес поглядає на синів людських, щоб побачити, чи є [серед них] розумний, що шукає Бога.

3 De er alle avveket, alle tilsammen fordervet; det er ingen som gjør godt, enn ikke én.

Усі як один вони збочили [з дороги], зіпсувалися; немає того, хто робив би добро, жодного немає.

4 Sanser de da ikke, alle de som gjør urett, som eter mitt folk, likesom de eter brød? På Herren kaller de ikke.

Невже не схаменуться всі ті, хто чинить беззаконня, хто пожирає народ мій, немов хліб, хто Господа не кличе?

5 Da forferdes de såre; for Gud er med den rettferdige slekt.

Там, [на шляху їхньому], охопить їх страх, адже Бог серед праведного роду.

6 Gjør bare den elendiges råd til skamme! For Herren er hans tilflukt.

Ви глузуєте зі сподівань пригнобленого, але Господь – його притулок.

7 O, at der fra Sion må komme frelse for Israel! Når Herren gjør ende på sitt folks fangenskap, da skal Jakob fryde sig, Israel glede sig.

О, хто дав би із Сіону порятунок Ізраїлеві! Коли Господь поверне з полону народ Свій, веселитиметься Яків, радітиме Ізраїль!