< Salmenes 132 >
1 En sang ved festreisene. Herre, gi David lønn for hans møie,
Пісня сходження. Згадай, Господи, Давида й усі смирення його,
2 han som tilsvor Herren, gav Jakobs Veldige det løfte:
коли він присягнув Господеві, дав обітницю Могутньому [Богові] Якова:
3 Jeg vil ikke gå inn i mitt huses telt, jeg vil ikke stige op på min sengs leie,
«Не увійду в шатро свого дому, не ляжу на постіль мого ложа,
4 jeg vil ikke unne mine øine søvn, mine øielokk slummer,
не дам сну очам моїм і повікам моїм дрімання,
5 før jeg finner et sted for Herren, en bolig for Jakobs Veldige!
аж поки не знайду місця для Господа, помешкання для Могутнього Якового [Бога]».
6 Se, vi hørte om den i Efrata, vi fant den i skogsbygden.
Ось ми чули про нього в Ефраті, знайшли його на полях Яара.
7 Vi vil komme til hans bolig, vi vil tilbede for hans føtters skammel.
Підійдімо ж до Його помешкання, вклонімося біля Його підніжжя.
8 Reis dig, Herre, og kom til ditt hvilested, du og din styrkes ark!
Повстань, Господи, [прийди] до місця Свого спокою, Ти й ковчег могутності Твоєї.
9 La dine prester klæ sig i rettferd og dine fromme rope med fryd!
Священники Твої нехай зодягнуться правдою і вірні Твої нехай радісно співають.
10 For Davids, din tjeners skyld vise du ikke din salvedes åsyn tilbake!
Заради Давида, слуги Свого, не відвертай обличчя від Твого помазанця.
11 Herren har svoret David en sann ed, som han ikke vil gå fra: Av ditt livs frukt vil jeg sette konger på din trone;
Істинно присягався Господь Давидові, не зречеться Він цього: «[Нащадка] від плоду утроби твоєї посаджу на свій престол.
12 dersom dine barn holder min pakt og mine vidnesbyrd, som jeg vil lære dem, da skal også deres barn for all tid sitte på dine trone.
Якщо дотримуватися будуть сини твої Завіту Мого й одкровень Моїх, яких Я навчу їх, то й сини їхні повік-віків на престолі твоїм сидітимуть».
13 For Herren har utkåret Sion, han har attrådd det til sin bolig:
Адже обрав Господь Сіон, уподобав мешкати на ньому:
14 Dette er mitt hvilested til evig tid; her vil jeg bo, fordi jeg har attrådd det.
«Це місце спочинку Мого на віки вічні, тут мешкати буду, бо Я вподобав його.
15 Dets mat vil jeg velsigne, dets fattige vil jeg mette med brød,
Щедро благословлю його їжею, бідняків його насичу хлібом.
16 og dets prester vil jeg klæ med fryd.
Священників його зодягну спасінням, а вірні його будуть радісно співати.
17 Der vil jeg la et horn vokse op for David, gjøre i stand en lampe for min salvede.
Там Я дам розростися рогові Давидовому, встановлю світильника Моєму помазанцеві.
18 Hans fiender vil jeg klæ i skam, men på ham skal hans krone stråle.
Ворогів його зодягну соромом, а на ньому сяятиме вінок його».