Salmenes 130

1 En sang ved festreisene. Av det dype kaller jeg på dig, Herre!

Пісня проча́н.

2 Herre, hør min røst, la dine ører akte på mine inderlige bønners røst!

Господи, ночуй же мій голос! Нехай уші Твої будуть чу́лі на голос блага́ння мого́!

3 Dersom du, Herre, vil gjemme på misgjerninger, Herre, hvem kan da bli stående?

Якщо, Господи, бу́деш зважа́ти на беззако́ння, — хто всто́їть, Влади́ко?

4 For hos dig er forlatelsen, forat du må fryktes.

Бо в Тебе проба́чення, щоб боятись Тебе.

5 Jeg bier efter Herren, min sjel bier, og jeg venter på hans ord.

Я наді́юсь на Господа, має надію душа моя, і на слово Його я впова́ю.

6 Min sjel venter på Herren mere enn vektere på morgenen, vektere på morgenen.

Виглядає душа моя Господа більш, ніж пора́нку сторо́жа, що до ранку вона стереже́.

7 Vent på Herren, Israel! For hos Herren er miskunnheten, og megen forløsning er hos ham,

Хай наді́ю складає Ізра́їль на Господа, бо з Господом милість, і велике визво́лення з Ним,

8 og han skal forløse Israel fra alle dets misgjerninger.

і Ізра́їля ви́зволить Він від усіх його про́гріхів!