Salmenes 130

1 En sang ved festreisene. Av det dype kaller jeg på dig, Herre!

Пісня сходження. Із глибин кличу я до Тебе, Господи.

2 Herre, hør min røst, la dine ører akte på mine inderlige bønners røst!

Володарю, почуй же мій голос, нехай схиляться вуха Твої до голосу благання мого!

3 Dersom du, Herre, vil gjemme på misgjerninger, Herre, hvem kan da bli stående?

Якщо беззаконня Ти, Господи, пильнуватимеш, хто ж встояти зможе, Владико?

4 For hos dig er forlatelsen, forat du må fryktes.

Але в Тебе прощення, щоб мали страх [перед Тобою].

5 Jeg bier efter Herren, min sjel bier, og jeg venter på hans ord.

Я покладаю надію на Господа, надію має душа моя, і на слово Його сподіваюся.

6 Min sjel venter på Herren mere enn vektere på morgenen, vektere på morgenen.

Душа моя на Владику чекає більше, ніж сторожа ранку, так, більше, ніж сторожа ранку!

7 Vent på Herren, Israel! For hos Herren er miskunnheten, og megen forløsning er hos ham,

Нехай Ізраїль сподівається на Господа, адже в Господа милість і велике визволення – у Нього.

8 og han skal forløse Israel fra alle dets misgjerninger.

І Він визволить Ізраїля від усіх його беззаконь.