< Salmenes 129 >

1 En sang ved festreisene. Meget har de trengt mig fra min ungdom av - så sie Israel -
Пісня сходження. Досить пригнічували мене ще з юності, – нехай скаже Ізраїль, –
2 meget har de trengt mig fra min ungdom av; men de har ikke fått overhånd over mig.
досить пригнічували мене ще з юності, та не здолали мене!
3 Min rygg har plogmenn pløid, de har gjort sine furer lange.
На спині моїй орали орачі, протягнули свої довгі борозни.
4 Herren er rettferdig, han har avhugget de ugudeliges rep.
Господь праведний: Він розсік пута нечестивців.
5 De skal bli til skamme og vike tilbake alle de som hater Sion,
Нехай осоромляться й назад відсахнуться всі, хто ненавидить Сіон.
6 de skal bli som gress på takene, som er visnet før det blir rykket op:
Нехай стануть вони, як трава на даху, що засихає, перш ніж виросте,
7 Høstmannen fyller ikke sin hånd, ei heller den som binder kornbånd, sitt fang.
якою жнець не наповнить долоні своєї, і той, хто снопи в’яже, не візьме її оберемком.
8 Og de som går forbi, sier ikke: Herrens velsignelse være over eder, vi velsigner eder i Herrens navn!
І не скажуть перехожі: «Благословення Господнього вам! Благословляємо вас іменем Господа!»

< Salmenes 129 >