Salmenes 125

1 En sang ved festreisene. De som setter sin lit til Herren, er som Sions berg, som ikke rokkes, men står evindelig.

Пісня сходження. Ті, хто надію покладає на Господа, – немов гора Сіон, яка не захитається, [але] повік перебуває.

2 Rundt omkring Jerusalem er det fjell, og Herren omhegner sitt folk fra nu av og inntil evig tid.

Як гори навколо Єрусалима, так Господь навколо Свого народу віднині й повіки.

3 For ugudelighetens kongestav skal ikke hvile på de rettferdiges arvelodd, forat ikke de rettferdige skal utstrekke sine hender efter urettferdighet.

Не спочине жезл нечестивих над долею праведних, щоб не простягнули праведні руки свої до беззаконня.

4 Gjør godt, Herre, mot de gode, mot dem som er opriktige i sine hjerter!

Господи, будь добрим до добрих і справедливих у серцях своїх!

5 Men dem som bøier av til sine krokete veier, skal Herren la fare sammen med dem som gjør urett. Fred være over Israel!

А тих, хто блукає манівцями своїми, нехай полишить Господь ходити разом із тим, хто чинить беззаконня. Мир над Ізраїлем!