Salmenes 118
1 Pris Herren, for han er god, hans miskunnhet varer evindelig!
Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
2 Israel sie: Hans miskunnhet varer evindelig!
Нехай скаже Ізраїль, бо навіки Його милосердя!
3 Arons hus sie: Hans miskunnhet varer evindelig!
Нехай скаже дім Ааро́нів, бо навіки Його милосердя!
4 De som frykter Herren, sie: Hans miskunnhet varer evindelig!
Нехай скажуть ті, хто бої́ться Господа, бо навіки Його милосердя!
5 Ut av trengselen kalte jeg på Herren; Herren svarte mig og førte mig ut i fritt rum.
У тісно́ті я кли́кав до Господа, — і просто́ром озвався до мене Госпо́дь!
6 Herren er med mig, jeg frykter ikke; hvad skulde et menneske gjøre mig?
Зо мною Господь — не боюся ніко́го, що зро́бить люди́на мені?
7 Herren er med mig, den som hjelper mig, og jeg skal se med lyst på dem som hater mig.
Господь серед тих, що мені помагають, — і побачу загибіль своїх ненави́сників.
8 Det er bedre å sette sin lit til Herren enn å stole på mennesker.
Краще вдаватись до Господа, ніж наді́ятися на люди́ну,
9 Det er bedre å ta sin tilflukt til Herren enn å stole på fyrster.
краще вдаватись до Господа, ніж наді́ятися на вельмо́жних!
10 Alle hedninger omringer mig; i Herrens navn skal jeg hugge dem ned.
Всі наро́ди мене оточи́ли, — я ж Господнім Ім'я́м їх понищив!
11 De omgir mig, ja, de omringer mig; i Herrens navn skal jeg hugge dem ned.
Оточи́ли мене й обступили мене, — я ж Господнім Ім'я́м їх понищив!
12 De omgir mig som bier, de slukner som ild i tornebusker; i Herrens navn skal jeg hugge dem ned.
Оточили мене немов бджо́ли, та погасли вони, як терно́вий огонь, — я бо Господнім Ім'я́м їх понищив!
13 Hårdt støtte du mig forat jeg skulde falle; men Herren hjalp mig.
Дошкульно попхну́в ти мене на паді́ння, — та Господь спас мене́!
14 Herren er min styrke og lovsang, og han blev mig til frelse.
Господь моя сила та пісня, і став Він спасі́нням мені!
15 Det høres fryderop om frelse i de rettferdiges telt; Herrens høire hånd gjør storverk.
Голос співу й спасі́ння в наметах між пра́ведників: „Госпо́дня прави́ця виконує чу́да!
16 Herrens høire hånd ophøier, Herrens høire hånd gjør storverk.
Правиця Господня підно́ситься, прави́ця Господня вико́нує чу́да!“
17 Jeg skal ikke dø, men leve og fortelle Herrens gjerninger.
Не помру́, але жи́тиму, і буду звіщати про чи́ни Господні!
18 Hårdt tuktet Herren mig, men til døden overgav han mig ikke.
Покара́ти мене — покарав був Госпо́дь, та смерти мені не завдав.
19 Lukk op rettferdighets porter for mig! Jeg vil gå inn gjennem dem, jeg vil prise Herren.
Відчиніте мені брами правди, — я ними ввійду́, буду сла́вити Господа!
20 Dette er Herrens port; de rettferdige skal gå inn gjennem den.
„Це брама Господня, — праведники в неї вхо́дять“.
21 Jeg vil prise dig fordi du svarte mig og blev mig til frelse.
Я буду хвалити Тебе, бо озвався до мене, і став Ти спасі́нням мені!
22 Den sten som bygningsmennene forkastet, er blitt hovedhjørnesten.
Камінь, що його будівни́чі відки́нули, той нарі́жним став каменем, —
23 Av Herren er dette gjort, det er underfullt i våre øine.
від Господа ста́лося це, і дивне воно в очах наших!
24 Dette er dagen som Herren har gjort; la oss fryde oss og glede oss på den!
Це день, що його́ створи́в Господь, — радіймо та тішмося в нім!
25 Å Herre, frels dog! Å Herre, la det dog lykkes!
Про́симо, Господи, — спаси! Про́симо, Господи, — пощасти́!
26 Velsignet være han som kommer i Herrens navn! Vi velsigner eder fra Herrens hus.
Благословен, хто гряде́ у Господнє Ім'я́! Благословляємо вас із Господнього дому!
27 Herren er Gud, og han lot det bli lyst for oss. Bind høitidsofferet med rep like inn til alterets horn!
Господь — Бог, і зася́яв Він нам. Прив'яжі́те святковую жертву шнура́ми аж до нарі́жників же́ртівника!
28 Du er min Gud, og jeg vil love dig, min Gud, jeg vil ophøie dig.
Ти мій Бог, і я бу́ду Тебе прославля́ти, мій Боже, я буду Тебе велича́ти!
29 Pris Herren, for han er god, hans miskunnhet varer evindelig.
Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
