Salmenes 109
1 Til sangmesteren; av David; en salme. Min lovsangs Gud, ti ikke!
Керівнику хору. Псалом Давидів. Боже моєї хвали, не мовчи,
2 For ugudelighets munn og falskhets munn har de oplatt imot mig, de har talt med mig med løgnens tunge.
адже нечестиві й підступні люди відкрили на мене вуста свої, говорять зі мною брехливим язиком.
3 Og med hatets ord har de omgitt mig og stridt imot mig uten årsak.
Оточили мене словами ненависті й даремно воюють зі мною.
4 Til lønn for min kjærlighet stod de mig imot, enda jeg er bare bønn.
За любов мою ворогують зі мною, а я [заглиблюся] в молитву.
5 Og de la ondt på mig til lønn for godt og hat til lønn for min kjærlighet.
Вони віддячують мені злом за добро й ненавистю – за мою любов.
6 Sett en ugudelig over ham, og la en anklager stå ved hans høire hånd!
Постав над ним нечестивця, і обвинувач нехай стане по його правиці.
7 Når han dømmes, da la ham gå ut som skyldig, og la hans bønn bli til synd!
Коли постане він перед судом, нехай виявиться винним і молитва його нехай вважається гріхом.
8 La hans dager bli få, la en annen få hans embede!
Нехай дні його будуть нечисленними, нехай інший займе його становище.
9 La hans barn bli farløse og hans hustru enke,
Нехай діти його стануть сиротами, а дружина його – вдовою.
10 og la hans barn flakke omkring og tigge, og la dem gå som tiggere fra sine ødelagte hjem!
Нехай нащадки його тиняються й жебрають, нехай просять на руїнах своїх [домівок].
11 La ågerkaren kaste garn ut efter alt det han har, og fremmede røve frukten av hans arbeid!
Нехай захопить лихвар усе, що є в нього, і чужі пограбують плоди його праці.
12 La ham ikke finne nogen som bevarer miskunnhet imot ham og la ingen forbarme sig over hans farløse barn!
Нехай не буде нікого, хто виявив би йому співчуття, і над сиротами його нехай ніхто не змилується.
13 La hans fremtid bli avskåret, deres navn bli utslettet i det annet ættledd!
Нехай будуть викорінені його нащадки й зітреться ім’я його в наступному поколінні.
14 Hans fedres misgjerning bli ihukommet hos Herren, og hans mors synd bli ikke utslettet!
Нехай згадаються перед Господом беззаконня його предків і гріх матері його не буде стертий.
15 De være alltid for Herrens øine, og han utrydde deres minne av jorden,
Нехай [гріхи його] будуть завжди перед Господом і нехай викорінена буде з землі пам’ять його
16 fordi han ikke kom i hu å gjøre barmhjertighet, men forfulgte en mann som var fattig og elendig og bedrøvet i hjertet, og vilde drepe ham.
за те, що він не пам’ятав виявляти [іншим] милість, але переслідував пригніченого, бідного й зламаного серцем, щоб умертвити його.
17 Han elsket forbannelse, og den kom over ham; han hadde ikke lyst til velsignelse, og den blev langt borte fra ham;
Він любив прокляття – воно прийде до нього; йому не подобалося благословення – воно від нього віддалиться.
18 han klædde sig i forbannelse som sin klædning, og den trengte som vann inn i hans liv og som olje i hans ben.
Оскільки він вдягався в прокляття, мов у шати, воно просякло, як вода, в його нутро, і, немов олія, – у його кістки.
19 La den være ham som et klædebon som han dekker sig med, og som et belte som han alltid omgjorder sig med!
Нехай стане воно для нього одягом, у який він огортається, і поясом, яким він завжди підперізується.
20 Dette være mine motstanderes lønn fra Herren, og deres som taler ondt imot min sjel!
Така відплата від Господа тому, хто ворогує проти мене, і тим, хто зле говорить на душу мою.
21 Og du, Herre, Herre, gjør vel imot mig for ditt navns skyld! Fordi din miskunnhet er god, så redde du mig!
Ти ж, Господи, Володарю, вступися за мене заради імені Твого; через доброту милосердя Твого визволи мене.
22 For jeg er elendig og fattig, og mitt hjerte er gjennemboret i mitt indre.
Адже я пригнічений і бідний і серце моє зранене в нутрі моєму.
23 Som en skygge, når den heller, farer jeg avsted; jeg blir jaget bort som en gresshoppe.
Я сную, немов похилена тінь, як сарану, струшують мене.
24 Mine knær vakler av faste, og mitt kjød svinner og er uten fedme.
Мої коліна ослабли від посту, і тіло моє геть виснажилося без олії.
25 Og jeg er blitt til spott for dem; de ser mig og ryster på hodet.
Я став посміховищем для них: ті, що бачать мене, похитують [глузливо] головами своїми.
26 Hjelp mig, Herre min Gud, frels mig efter din miskunnhet,
Допоможи мені, Господи, Боже мій, врятуй мене за милістю Твоєю.
27 så de må kjenne at dette er din hånd, at du, Herre, har gjort det!
Нехай же знають, що це рука Твоя, що це Ти зробив, Господи.
28 De forbanner, men du velsigner; de reiser sig og blir til skamme, men din tjener gleder sig.
Нехай вони проклинають, а Ти благослови; вони повстануть, але посоромляться, а слуга Твій радітиме.
29 Mine motstandere skal klæ sig i vanære og svøpe sig i sin skam som i en kappe.
Нехай вдягнуться в безчестя ті, хто проти мене ворогує, і огорнуться ганьбою, немов шатами.
30 Jeg vil storlig prise Herren med min munn, og midt iblandt mange vil jeg love ham;
Я буду славити вустами моїми Господа завзято й серед велелюддя хвалитиму Його.
31 for han står ved den fattiges høire hånd for å frelse ham fra dem som dømmer hans sjel.
Бо Він стоїть по правиці від бідняка, щоб врятувати його від тих, хто судить його душу.
