< Salmenes 108 >

1 En sang, en salme av David. Mitt hjerte er rolig, Gud! Jeg vil synge og lovprise, ja, det skal min ære.
Пісня. Псалом Давидів. Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
2 Våkn op, harpe og citar! Jeg vil vekke morgenrøden.
Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
3 Jeg vil prise dig blandt folkene, Herre, og lovsynge dig blandt folkeslagene.
Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
4 For stor over himmelen er din miskunnhet, og inntil skyene din trofasthet.
бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
5 Vis dig høi over himmelen, Gud, og din ære over all jorden!
Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
6 Forat de du elsker, må bli frelst, så hjelp med din høire hånd og bønnhør oss!
Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
7 Gud har talt i sin hellighet. Jeg vil fryde mig; jeg vil utskifte Sikem og opmåle Sukkots dal.
У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
8 Mig hører Gilead til, mig hører Manasse til, og Efra'im er vern for mitt hode, Juda er min herskerstav.
Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
9 Moab er mitt vaskefat, på Edom kaster jeg min sko, over Filisterland jubler jeg.
Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
10 Hvem vil føre mig til den faste by? Hvem leder mig inn til Edom?
Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
11 Mon ikke du, Gud, som forkastet oss og ikke drog ut med våre hærer, Gud?
Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
12 Gi oss hjelp mot fienden, for menneskehjelp er tomhet!
Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
13 Ved Gud skal vi gjøre storverk, og han skal trede ned våre fiender.
Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!

< Salmenes 108 >