Salmenes 106
1 Halleluja! Pris Herren, for han er god, hans miskunnhet varer evindelig.
Алілуя! Славте Господа, бо Він добрий, бо навіки Його милосердя!
2 Hvem kan utsi Herrens veldige gjerninger, forkynne all hans pris?
Хто може виразити словами могутність Господа й сповістити всю хвалу Його?
3 Salige er de som tar vare på det som rett er, den som gjør rettferdighet til enhver tid.
Блаженні ті, хто стереже правосуддя, хто справедливо діє повсякчасно!
4 Kom mig i hu, Herre, efter din nåde mot ditt folk, se til mig med din frelse,
Згадай мене, Господи, заради прихильності до Свого народу, з’яви Себе мені в порятунку Твоєму,
5 så jeg kan se på dine utvalgtes lykke, glede mig med ditt folks glede, rose mig med din arv!
щоб [міг я] побачити добробут обраних Тобою, радіти радістю за народ Твій, похвалитися разом зі спадком Твоїм.
6 Vi har syndet med våre fedre, vi har gjort ille, vi har vært ugudelige.
Згрішили ми, як і предки наші, вчинили беззаконно, діяли нечестиво.
7 Våre fedre i Egypten aktet ikke på dine undergjerninger, de kom ikke i hu dine mange nådegjerninger, men var gjenstridige ved havet, ved det Røde Hav.
Батьки наші в Єгипті не збагнули Його чудес, не пам’ятали величі милості Твоєї, але збунтувалися біля моря, моря Червоного.
8 Dog frelste han dem for sitt navns skyld, for å kunngjøre sitt velde,
Та Він все ж врятував їх заради Свого імені, щоб виявити Свою могутність.
9 og han truet det Røde Hav, og det blev tørt, og han lot dem gå gjennem dypene som i en ørken,
Пригрозив Він морю Червоному, і висохло воно, і провів Він їх через безодні морські, як по пустелі.
10 og han frelste dem av hans hånd som hatet dem, og forløste dem av fiendens hånd,
І врятував їх від руки ненависника, визволив від руки ворога.
11 og vannet skjulte deres motstandere, det blev ikke én av dem tilbake.
Покрили води супротивників їхніх – жоден з них не лишився [живим].
12 Da trodde de på hans ord, de sang hans pris.
Тоді повірили вони словам Його й заспівали Йому хвалу.
13 Men snart glemte de hans gjerninger, de bidde ikke på hans råd;
Та швидко забули Його діяння, не чекали на пораду від Нього.
14 men de blev grepet av begjærlighet i ørkenen, og de fristet Gud på det øde sted.
Запалали пристрастю в пустелі й випробовували Бога в дикій землі.
15 Da gav han dem det de vilde ha, men sendte tærende sykdom over deres liv.
Тоді Він задовольнив прохання їхнє, але послав виснаження їхнім душам.
16 Og de blev avindsyke mot Moses i leiren, mot Aron, Herrens hellige.
Та вони позаздрили Мойсею у стані й Аарону, святому Господа.
17 Jorden oplot sig og slukte Datan og skjulte Abirams hop,
Відкрилася земля, і поглинула Датана, і накрила все зборище Авірама.
18 og en ild satte deres hop i brand, en lue brente op de ugudelige.
Запалав вогонь серед їхнього зборища, полум’я пожерло нечестивих.
19 De gjorde en kalv ved Horeb og tilbad et støpt billede,
Вони зробили теля на Хориві й вклонилися істукану, вилитому з металу,
20 og de byttet sin ære mot billedet av en okse, som eter gress.
проміняли Славу свою на зображення бика, що їсть траву.
21 De glemte Gud, sin frelser, som hadde gjort store ting i Egypten,
Забули Бога, Рятівника свого, Що звершив великі діяння в Єгипті,
22 undergjerninger i Kams land, forferdelige ting ved det Røde Hav.
чудеса в землі Хамовій, дії страшні на морі Червоному.
23 Da sa han at han vilde ødelegge dem, dersom ikke Moses, hans utvalgte, hadde stilt sig i gapet for hans åsyn for å avvende hans vrede fra å ødelegge dem.
Він наказав би знищити їх, якби Мойсей, обранець Його, не став перед Ним у проломі, щоб відвернути гнів Його, аби Він не погубив [їх].
24 Og de foraktet det herlige land, de trodde ikke hans ord,
І знехтували вони Землею Бажаною, не повірили Його слову,
25 og de knurret i sine telt, de hørte ikke på Herrens røst.
і ремствували в шатрах своїх, і не слухали голосу Господа.
26 Da opløftet han sin hånd og svor at han vilde la dem falle i ørkenen
Тоді Він простягнув руку Свою на них, щоб повалити їх в пустелі,
27 og la deres avkom falle iblandt hedningene og sprede dem i landene.
і розкидати нащадків їхніх поміж народами, і розсіяти їх по [чужих] землях.
28 Og de bandt sig til Ba'al-Peor og åt av offere til døde,
Вони пристали до Ваал-Пеора і їли жертви мертвим [богам].
29 og de vakte harme ved sine gjerninger, og en plage brøt inn iblandt dem.
І гнівили [Бога] вчинками своїми, тоді спалахнула серед них моровиця.
30 Da stod Pinehas frem og holdt dom, og plagen stanset;
Постав Пінхас і вчинив суд, і моровиця припинилася.
31 og det blev regnet ham til rettferdighet fra slekt til slekt evindelig.
Це зараховано було йому в праведність з роду в рід, навіки.
32 Og de vakte vrede ved Meribas vann, og det gikk Moses ille for deres skyld;
І розлютили Його при водах Мериви, і Мойсей зазнав через них лиха,
33 for de var gjenstridige mot hans Ånd, og han talte tankeløst med sine leber.
бо засмутили вони його дух, і він говорив нерозсудливо своїми вустами.
34 De ødela ikke de folk som Herren hadde talt til dem om,
Вони не знищили народів, про які сказав їм Господь,
35 men de blandet sig med hedningene og lærte deres gjerninger,
але змішалися з народами й навчилися [діяти] за їхніми вчинками;
36 og de tjente deres avguder, og disse blev dem til en snare,
служили ідолам їхнім, які стали для них пасткою.
37 og de ofret sine sønner og sine døtre til maktene.
Приносили синів своїх і доньок у жертву бісам
38 og de utøste uskyldig blod, sine sønners og sine døtres blod, som de ofret til Kana'ans avguder, og landet blev vanhelliget ved blod.
і проливали невинну кров, кров своїх синів і доньок, яких вони приносили в жертву ідолам ханаанським, і осквернилася земля кров’ю.
39 De blev urene ved sine gjerninger og drev hor ved sin adferd.
Вони стали нечистими через свої діяння, розпусно поводилися у своїх вчинках.
40 Da optendtes Herrens vrede mot hans folk, og han fikk avsky for sin arv.
Тоді спалахнула лють Господа на народ Його, гидким став Йому спадок Його.
41 Og han gav dem i hedningers hånd, og de som hatet dem, hersket over dem,
І віддав Він їх у руки народів, і ненависники їхні панували над ними.
42 og deres fiender trengte dem, og de blev ydmyket under deres hånd.
Вороги гнобили їх, і вони підкорилися під їхню руку.
43 Mange ganger utfridde han dem; men de var gjenstridige i sine råd, og de sank ned i usseldom for sin misgjernings skyld.
Він багато разів визволяв їх, але вони бунтували у своїх задумах і занурилися у гріхи свої.
44 Og han så til dem når de var i nød, idet han hørte deres klagerop.
Але Він зглянувся на скорботу їхню, коли почув їхнє волання,
45 Og i sin godhet mot dem kom han sin pakt i hu, og det gjorde ham ondt efter hans store miskunnhet,
і згадав про Завіт Свій з ними, і змилувався через велике Своє милосердя.
46 og han lot dem finne barmhjertighet for alle deres åsyn som hadde ført dem i fangenskap.
І викликав співчуття до них у тих, хто тримав їх у полоні.
47 Frels oss, Herre vår Gud, og samle oss fra hedningene til å love ditt hellige navn, rose oss av å kunne prise dig!
Врятуй нас, Господи, Боже наш, і збери нас з-поміж народів, щоб прославити Твоє святе ім’я, піднесено співати Тобі хвалу.
48 Lovet være Herren, Israels Gud, fra evighet og til evighet! Og alt folket sier: Amen. Halleluja!
Благословенний Господь, Бог Ізраїлю, споконвіку й повіки! І нехай скаже увесь народ: «Амінь!» Алілуя!
