Salomos Ordsprog 4
1 Hør, mine barn, på en fars tilrettevisning og gi akt, så I kan lære klokskap!
Послухайте, діти, напу́чення батькового, і прислу́хайтеся, щоб навчитися розуму,
2 For en god lærdom gir jeg eder; mine bud må I ikke forlate.
бо даю́ я вам добру науку: зако́на мого не кидайте,
3 For da jeg var sønn hjemme hos min far, da jeg var liten og min mors eneste barn,
бо сином у ба́тька свого я був, пеще́ний й єдиний у неньки своєї.
4 da lærte han mig og sa til mig: La ditt hjerte holde fast ved mine ord, bevar mine bud, så skal du leve.
І навчав він мене, і мені говорив: Нехай де́ржиться серце твоє моїх слів, стережи́ мої заповіді та й живи!
5 Kjøp visdom, kjøp forstand, glem ikke og vik ikke fra min munns ord!
Здобудь мудрість, здобудь собі розум, не забудь, і не цурайся слів моїх уст, —
6 Forlat den ikke, så skal den vokte dig; elsk den, så skal den være ditt vern.
не кидай її — й вона буде тебе стерегти́! кохай ти її — й вона буде тебе пильнувати!
7 Begynnelsen til visdom er: Kjøp visdom, ja, kjøp forstand for alt ditt gods!
Початок премудрости — мудрість здобудь, а за ввесь свій маєток здобудь собі розуму!
8 Ophøi den, så skal den ophøie dig; den skal gjøre dig ære, når du favner den.
Тримай її ви́соко — і піді́йме тебе, ушанує тебе, як її ти приго́рнеш:
9 Den skal sette en fager krans på ditt hode; den skal rekke dig en herlig krone.
вона дасть голові твоїй гарний вінок, пишну корону тобі подарує!
10 Hør, min sønn, og ta imot mine ord, så skal dine leveår bli mange.
Послухай, мій сину, й бери ти слова́ мої, і помно́жаться роки твойого життя, —
11 Om visdoms vei lærer jeg dig, jeg leder dig på rettvishets stier.
дороги премудрости вчу я тебе, стежка́ми прями́ми прова́джу тебе:
12 Når du går, skal intet hindre dine skritt, og når du løper, skal du ikke snuble.
коли пі́деш, то крок твій не буде тісни́й, а коли побіжиш — не спіткне́шся!
13 Hold fast ved min tilrettevisning, slipp den ikke! Bevar den, for den er ditt liv.
Міцно тримайся напу́чування, не лишай, його стережи́, — воно бо життя твоє!
14 På de ugudeliges sti må du ikke komme og ikke følge de ondes vei.
На сте́жку безбожних не йди, і не ходи на дорогу лихих, —
15 Sky den, følg den ikke, vik fra den og gå forbi!
покинь ти її, не йди нею, усунься від неї й мини, —
16 For de får ikke sove uten de har gjort noget ondt, og søvnen tas fra dem om de ikke har ført nogen til fall.
бо вони не заснуть, якщо злого не вчинять, віді́йметься сон їм, як не зроблять кому, щоб спіткну́вся!
17 For de eter ugudelighets brød og drikker voldsgjernings vin.
Бо вони хліб безбожжя їдять, і вино грабежу́ попива́ють.
18 Men de rettferdiges sti er lik et strålende lys, som blir klarere og klarere til det er høilys dag.
А путь праведних — ніби те світло ясне́, що світить все більше та більш аж до по́вного дня!
19 De ugudeliges vei er som det dype mørke; de vet ikke hvad de snubler over.
Дорога ж безбожних — як те́мність: не знають, об що́ спотикну́ться.
20 Min sønn! Akt på mine ord, bøi ditt øre til min tale!
Мій сину, прислу́хуйся до моїх слів, до рече́й моїх ухо своє нахили́!
21 La dem ikke vike fra dine øine, bevar dem dypt i ditt hjerte!
Нехай не віді́йдуть вони від оче́й твоїх, бережи їх в сере́дині серця свого!
22 For de er liv for hver den som finner dem, og lægedom for hele hans legeme.
Бо життя вони тим, хто їх зна́йде, а для тіла усього його лікува́ння.
23 Bevar ditt hjerte fremfor alt det som bevares; for livet utgår fra det.
Над усе, що лише стереже́ться, серце своє стережи́, бо з нього похо́дить життя.
24 Hold dig fra svikefulle ord, og la falske leber være langt fra dig!
Відкинь ти від себе лука́вство уст, віддали ти від себе круті́йство губ.
25 La dine øine se bent frem og dine øielokk vende rett frem for dig!
Нехай дивляться очі твої упере́д, а пові́ки твої нехай перед тобою просту́ють.
26 Gjør din fots sti jevn, og la alle dine veier være rette!
Стежку ніг своїх ви́рівняй, і стануть міцні всі дороги твої:
27 Bøi ikke av til høire eller til venstre, vend din fot fra det onde!
не вступайся ні вправо, ні вліво, — усунь свою но́гу від зла!
