Salomos Ordsprog 22
1 Et godt navn er mere verdt enn stor rikdom; å være godt likt er bedre enn sølv og gull.
Ліпше добре ім'я́ за багатство велике, і ліпша милість за срі́бло та золото.
2 Rik og fattig møtes; Herren har skapt dem begge.
Багатий та вбогий стрічаються, — Господь їх обох створив.
3 Den kloke ser ulykken og skjuler sig, men de uerfarne går videre og må bøte.
Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть і кара́ються.
4 Lønn for saktmodighet og gudsfrykt er rikdom og ære og liv.
Заплата покори і стра́ху Господнього, — це багатство, і слава, й життя.
5 Torner og snarer er der på den falskes vei; den som varer sitt liv, holder sig borte fra dem.
Терни́на й пастки́ на дорозі лукавого, а хто стереже́ свою душу, віді́йде далеко від них.
6 Lær den unge den vei han skal gå! Så viker han ikke fra den, selv når han blir gammel.
Привчай юнака́ до дороги його, і він, як поста́ріється, не усту́питься з неї.
7 Den rike hersker over de fattige, og låntageren blir långiverens træl.
Багатий панує над бідними, а боржни́к — раб позича́льника.
8 Den som sår urett, skal høste ondt, og med hans vredes ris skal det være forbi.
Хто сіє кри́вду, той жа́тиме лихо, а бич гніву його покінчи́ться.
9 Den som har et godt hjerte, blir velsignet fordi han gav den fattige av sitt brød.
Хто доброго ока, той поблагосло́влений буде, бо дає він убогому з хліба свого́.
10 Jag spotteren bort! Så går tretten med, og kiv og skam hører op.
Глумли́вого вижени, — й вийде з ним сварка, і суперечка та га́ньба припи́няться.
11 Den som elsker hjertets renhet, og hvis tale er tekkelig, han har kongen til venn.
Хто чистість серця кохає, той має хороше на устах, і другом йому буде цар.
12 Herrens øine verner den forstandige, men han gjør den troløses ord til intet.
Очі Господа оберігають знання́, а лукаві слова́ Він відкине.
13 Den late sier: Det er en løve der ute, jeg kunde bli drept midt på gaten.
Лінивий говорить: „На вулиці лев, — серед майда́ну я буду забитий!“
14 Fremmed kvinnes munn er en dyp grav; den Herren er vred på, faller i den.
Уста коха́нки — яма глибока: на ко́го Господь має гнів, той впадає туди.
15 Dårskap er bundet fast til den unges hjerte; tuktens ris driver den bort.
До юнако́вого серця глупо́та прив'язана, та різка карта́ння відда́лить від нього її.
16 Å undertrykke den fattige tjener bare til å øke hans gods; å gi til den rike volder ham bare tap.
Хто тисне убогого, щоб собі́ збагати́тись, і хто багаче́ві дає, — той певно збідніє.
17 Bøi ditt øre til og hør på vismenns ord og vend ditt hjerte til min kunnskap!
Нахили своє вухо, і послухай слів мудрих, і серце зверни до мого знання́,
18 For det er godt at du bevarer dem i ditt indre, og at de alle henger fast ved dine leber.
бо гарне воно, коли будеш ти їх у своєму нутрі́ стерегти́, — хай стануть на устах твоїх вони ра́зом!
19 Forat du skal sette din lit til Herren, lærer jeg dig idag, nettop dig.
Щоб надія твоя була в Го́споді, я й сьогодні навчаю тебе.
20 Har jeg ikke skrevet for dig kjernesprog med råd og kunnskap
Хіба ж не писав тобі три́чі з порадами та із знання́м,
21 for å kunngjøre dig det som rett er, sannhets ord, så du kan svare dem som sender dig, med sanne ord?
щоб тобі завідо́мити правду, правдиві слова́, щоб ти істину міг відпові́сти тому, хто тебе запитає.
22 Røv ikke fra en fattig, fordi han er fattig, og tred ikke armingen ned i byporten!
Не грабу́й незамо́жнього, бо він незамо́жній, і не тисни убогого в брамі,
23 For Herren skal føre deres sak, og han skal ta deres liv som tar noget fra dem.
бо Господь за їхню справу суди́тиметься, і грабіжникам їхнім ограбує Він душу.
24 Hold dig ikke til venns med en som er snar til vrede, og gi dig ikke i lag med en hastig mann,
Не дружись із чоловіком гнівли́вим, і не ходи із люди́ною лютою,
25 forat du ikke skal lære dig til å gå på hans veier og få satt en snare for ditt liv!
щоб доріг її ти не навчи́вся, і тене́та не взяв для своєї душі.
26 Vær ikke blandt dem som gir håndslag, dem som borger for gjeld!
Не будь серед тих, хто пору́ку дає́, серед тих, хто пору́чується за борги́:
27 Når du intet har å betale med, hvorfor skal de da ta din seng bort under dig?
коли ти не матимеш чим заплатити, — нащо ві́зьмуть з-під тебе посте́лю твою?
28 Flytt ikke det gamle grenseskjell som dine fedre har satt!
Не пересува́й віково́ї границі, яку встановили батьки́ твої.
29 Ser du en mann som er duelig i sin gjerning - han kan komme til å tjene konger; han kommer ikke til å tjene småfolk.
Ти бачив люди́ну, мото́рну в занятті своїм? Вона перед царя́ми спокійно стоятиме, та не всто́їть вона перед про́стими.
