Salomos Ordsprog 21
1 Kongens hjerte er som bekker i Herrens hånd, han bøier det dit han vil.
Во́дні пото́ки — царе́ве це серце в Господній руці: куди тільки захоче, його Він скеро́вує.
2 Alle en manns veier er rette i hans egne øine, men Herren veier hjertene.
Всяка дорога люди́ни пряма́ в її о́чах, та керує серцями Госпо́дь.
3 Å gjøre rett og skjel er mere verdt for Herren enn offer.
Справедливість та правду чинити — для Господа це добірні́ше за жертву.
4 Stolte øine og overmodig hjerte - de ugudeliges lampe blir dem til synd.
Муж гордого ока та серця надутого — несправедливий, а світильник безбожних — це гріх.
5 Den flittiges tanker fører bare til vinning, men hastverk bare til tap.
Думки пильного лиш на достаток ведуть, а всякий квапли́вий — на збиток.
6 Rikdom som vinnes ved svikefull tunge, er et pust som blir borte i luften, og den fører til døden.
Набува́ння майна язико́м неправдивим — це скоромину́ща марно́та шукаючих смерти.
7 De ugudeliges vold skal rykke dem selv bort, fordi de ikke vilde gjøre det som rett er.
Насильство безбожних пряму́є на них, бо пра́ва чинити не хо́чуть.
8 Skyldtynget manns vei er kroket, men den renes ferd er ærlig.
Дорога злочинця крута́, а чистий — прями́й його чин.
9 Bedre å bo i et hjørne på taket enn med trettekjær kvinne i felles hus.
Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спі́льному домі.
10 Den ugudeliges sjel har lyst til det onde; hans næste finner ikke barmhjertighet hos ham.
Лихого жадає душа нечестивого, і в о́чах його ближній його не отримає милости.
11 Når du straffer en spotter, blir den uforstandige vis, og når du lærer en vis, tar han imot kunnskap.
Як карають глумли́вця мудріє безумний, а як мудрого вчать, — знання́ набуває.
12 Den Rettferdige gir akt på den ugudeliges hus; han styrter de ugudelige i ulykke.
До дому свого пригляда́ється праведний, а безбожний дово́дить до зла.
13 Den som lukker sitt øre for den fattiges skrik, han skal selv rope, men ikke få svar.
Хто вухо своє затикає від зо́йку убогого, то й він буде кликати, та не отримає відповіді.
14 En gave i lønndom stiller vrede, og en hemmelig foræring stiller stor harme.
Таємний дару́нок пога́шує гнів, а нея́вний гости́нець — лють сильну.
15 Det er en glede for den rettferdige å gjøre rett, men en redsel for dem som gjør urett.
Радість праведному — правосу́ддя чинити, а злочи́нцеві — страх.
16 Det menneske som forviller sig fra klokskaps vei, skal havne blandt dødningene.
Люди́на, що зблуджує від путі розуму, у зборі померлих спочине.
17 Fattig blir den som elsker glade dager; den som elsker vin og olje, blir ikke rik.
Хто любить весе́лощі, той немаю́чий, хто любить вино та оливу, той не збагаті́є.
18 Den ugudelige blir løsepenge for den rettferdige, og den troløse kommer i de opriktiges sted.
Безбожний — то викуп за праведного, а лукавий — за щирого.
19 Bedre å bo i et øde land enn hos en arg og trettekjær kvinne.
Ліпше сидіти в пусти́нній країні, ніж з сварливою та сердитою жінкою.
20 Kostelige skatter og olje er det i den vises hus, men dåren gjør ende på det.
Скарб цінни́й та олива в мешка́нні премудрого, та нищить безумна люди́на його.
21 Den som jager efter rettferdighet og miskunnhet, han skal finne liv, rettferdighet og ære.
Хто жене́ться за праведністю та за милістю, той знахо́дить життя, справедливість та славу.
22 Den vise inntar de veldiges by og river ned det vern som den satte sin lit til.
До міста хоробрих уві́йде премудрий, і тверди́ню наді́ї його поруйнує.
23 Den som varer sin munn og sin tunge, frir sitt liv fra trengsler.
Хто стереже свої уста й свого язика́, той душу свою зберігає від лиха.
24 Den som er overmodig og opblåst, kalles en spotter; han farer frem i ustyrlig overmot.
Надутий пихо́ю — насмішник ім'я́ йому, він робить усе із бундю́чним зухва́льством.
25 Den lates attrå dreper ham, fordi hans hender nekter å arbeide.
Пожада́ння лінивого вб'є його, бо руки його відмовляють робити, —
26 Hele dagen attrår og attrår han, men den rettferdige gir og sparer ikke.
він кожного дня пожадли́во жадає, а справедливий дає та не жалує.
27 De ugudeliges offer er en vederstyggelighet, og enda mere når de bærer det frem og har ondt i sinne!
Жертва безбожних — оги́да, а надто тоді, як за ді́ло безчесне прино́ситься.
28 Et løgnaktig vidne skal omkomme, men en mann som hører efter, skal alltid få tale.
Свідок брехливий загине, а люди́на, що слухає Боже, говори́тиме за́вжди.
29 En ugudelig mann ter sig frekt, men den opriktige går sin vei rett frem.
Безбожна люди́на жорстока обличчям своїм, а невинний зміцня́є дорогу свою.
30 Det finnes ingen visdom og ingen forstand og intet råd mot Herren.
Нема мудрости, ані розуму, ані ради насу́проти Господа.
31 Hesten gjøres ferdig for stridens dag, men seieren hører Herren til.
Приготовлений кінь на день бо́ю, але́ перемога від Господа!
