Salomos Ordsprog 10
1 Salomos ordsprog. En vis sønn gleder sin far, men en uforstandig sønn er sin mors sorg.
Син мудрий — потіха для батька, а син нерозумний — то смуток для неньки його.
2 Ugudelighets skatter gagner ikke, men rettferdighet frir fra døden.
Не поможуть неправедні скарби, а справедливість від смерти визво́лює.
3 Herren lar ikke den rettferdige sulte, men de ugudeliges attrå støter han bort.
Не допустить Господь голодува́ти душу праведного, а набу́ток безбожників згине.
4 Den som arbeider med lat hånd, blir fattig, men den flittiges hånd gjør rik.
Ледача рука до убо́зтва веде, рука ж роботя́ща збагачує.
5 En klok sønn samler om sommeren; en dårlig sønn sover i høsttiden.
Хто літом збирає — син мудрий, хто ж дрімає в жнива́ — син безпутній.
6 Velsignelser kommer over den rettferdiges hode, men de ugudeliges munn skal deres vold skjule.
Благослове́нства на голову праведного, а уста безбожним прикриє наси́льство.
7 Den rettferdiges minne lever i velsignelse, men de ugudeliges navn råtner bort.
Пам'ять про праведного — на благослове́ння, а йме́ння безбожних загине.
8 Den som har visdom i hjertet, tar imot Guds bud; men den som har dårens leber, går til grunne.
Заповіді мудросердий приймає, але́ дурногу́бий впаде́.
9 Den som vandrer i ustraffelighet, vandrer trygt, og den som går krokveier, blir opdaget.
Хто в невинності ходить, той ходить безпечно, а хто кривить дороги свої, буде ви́явлений.
10 Den som blunker med øiet, volder smerte, og den som har dårens leber, går til grunne.
Хто оком моргає, той смуток дає, але дурногу́бий впаде́.
11 Den rettferdiges munn er en livsens kilde, men de ugudeliges munn skal deres vold skjule.
Уста праведного — то джерело життя, а уста безбожним прикриє насильство.
12 Hat vekker trette, men kjærlighet dekker over alle overtredelser.
Нена́висть побуджує сва́рки, а любов покриває всі ви́ни.
13 På den forstandiges leber finnes visdom, men stokken er for den uforstandiges rygg.
В устах розумного мудрість знахо́диться, а різка — на спину безтя́много.
14 De vise gjemmer på kunnskap, men dårens munn truer med ødeleggelse.
Прихо́вують мудрі знання́, а уста нерозумного — близькі́ до загибелі.
15 Rikmanns gods er hans faste stad; de fattiges armod er deres ødeleggelse.
Маєток багатого — місто тверди́нне його, поги́біль убогих — їхні зли́дні.
16 Det som den rettferdige vinner, blir ham til liv; den ugudeliges inntekt blir ham til synd.
Дорібок праведного — на життя, прибу́ток безбожного — в гріх.
17 En vei til liv er den som akter på tukt; men den som forakter tilrettevisning, fører vill.
Хто напу́чування стереже́ — той на сте́жці життя, а хто нехту́є карта́ння, той блу́дить.
18 Den som skjuler hat, har falske leber, og den som fører ut ondt rykte, han er en dåre.
Хто нена́висть ховає, в того губи брехли́ві, а хто на́клепи ширить, той дурнове́рхий.
19 Hvor det er mange ord, mangler det ikke på synd; men den som holder sine leber i tømme, er klok.
Не бракує гріха в многомо́вності, а хто стримує губи свої, той розумний.
20 Den rettferdiges tunge er som utsøkt sølv; de ugudeliges hjerte er intet verdt.
Язик праведного — то добі́рне срібло́, а розум безбожних — мізе́рний.
21 Den rettferdiges leber nærer mange, men dårer dør, fordi de er uten forstand.
Пасу́ть багатьох губи праведного, безглузді ж умирають з неро́зуму.
22 Det er Herrens velsignelse som gjør rik, og eget strev legger ikke noget til.
Благослове́ння Господнє — воно збагачає, і сму́тку воно не прино́сить з собою.
23 For dåren er det en lyst å gjøre skamløse gjerninger, men visdom er en lyst for den forstandige mann.
Нешляхе́тне робити — заба́ва неві́гласа, а мудрість — люди́ні розумній.
24 Det som den ugudelige gruer for, det skal komme over ham; men de rettferdiges ønsker skal Gud opfylle.
Чого нечести́вий боїться, те при́йде на нього, а пра́гнення праведних спо́вняться.
25 Når en storm farer forbi, så er den ugudelige ikke mere; men den rettferdige har en evig grunnvoll.
Як буря, яка пронесе́ться, то й гине безбожний, а праведний має дові́чну осно́ву.
26 Som eddik for tennene og røk for øinene, slik er den late for den som sender ham.
Як о́цет зубам, і як дим для оче́й, так лінивий для тих, хто його посилає.
27 Herrens frykt forlenger livet, men de ugudeliges år forkortes.
Страх Господній примножує днів, а ро́ки безбожних вкоро́тяться.
28 De rettferdige har glede i vente, men de ugudeliges håp blir til intet.
Сподіва́ння для праведних — радість, а наді́я безбожних загине.
29 Herrens vei er en fast borg for den ustraffelige, men den er ødeleggelse for dem som gjør urett.
Дорога Господня — тверди́ня неви́нним, а заги́біль — злочинцям.
30 De rettferdige skal aldri rokkes, men de ugudelige skal ikke få bo landet.
Повік праведний не захита́ється, а безбожники не поживуть на землі.
31 Den rettferdiges munn bærer visdoms frukt, men den falske tunge skal skjæres av.
Уста праведного дають мудрість, а лукавий язик буде втятий.
32 Den rettferdiges leber forstår hvad der er til behag, men de ugudeliges munn er bare falskhet.
Уста праведного уподо́бання знають, а уста безбожних — лука́вство.
